Бaтькам Олени Олег нe пoдобався, та дiвчина нiкого нe слуxала. Вeсільна сyкня бyла мaйже гoтова. Олена виклuкала тaксі і пoїхала до коxаного – дaлі всe бyло як в стpашному снi. У доpогому сaлоні для наpечених у вiтрині бyла сукня, якy усi хoтіли кyпити, але вoна нe прoдавалася.
Свій бізнес Олена розпочинала з кількох весільних суконь, котрі здавала напрокат. Згодом вона почала купувати готові прості сукні й удосконалювати їх, оздоблюючи вишивкою та камінням. Непрості 90-ті стали для неї успішними. І в бізнесі, і в особистому житті. Вона відкрила справжній весільний салон зі швейним цехом і… закохалася. Джерело
Батькам її Олег не подобався, а вона не мислила свого життя без нього. Вона боготворила цього чоловіка. Їй подобалось у ньому все. Узяла для нього кредит під заставу своєї квартири, подарованої батьками, й сплачувала з прибутків від свого бізнесу. Бо ж Олежик у своїй справі тільки на ноги спинається. Бо якщо не вона йому допоможе, то хто?
Повертаючись додому з романтичних побачень з Олегом, Олена сідала за ескізи: вона малювала сукню для себе, вкладаючи в кожен штришок усю свою любов і мрії про щасливе подружжя. Чаклувала над кожною деталлю зі світлими думками про їхніх з Олегом майбутніх дітей, про ошатний дім за містом, про святкування золотого весілля в колі внуків, правнуків…
Одного разу, після вечері в Олега, Оленка стрепенулася:
— Я не зможу залишитися в тебе, вибач…
— Що таке?
— Згадала, що завтра маю показати ескіз сукні одній клієнтці. Вона трошки повненька і переживає, щоби білий наряд нареченої її не повнив. Я пообіцяла розробити модель для неї. Я мушу, Олежику. Весілля — це найпам’ятніший день у житті кожної жінки. Вибач мені. Люблю, — і притулила до вуст коханого свої тремтливі, сколені голкою, пальчики.
А приїхавши додому й сівши за ескіз, закохана Олена спіймала себе на думці, що просто не зможе переночувати без Олега. Не зможе — і край! «Завтра вранці все зроблю. Тим паче, що сукня вже в голові», — подумала й викликала таксі.
Хотіла натиснути на дзвінок, та побачила, що двері відчинені. Точніше, недбало зачинені. Відхиливши їх, побачила в коридорі під ногами жіночий фіолетовий плащик. Трохи оддалік лежала чи то сукня, чи кофтина… Валялися туфлі на шпильках… Олена вже могла б не заходити до спальні, бо все й так було зрозуміло. Та все ж пересилила себе й прочинила двері. Те, що вона побачила на лiжку, яке досі ділила з Олегом, підкосило її. Опpитомніла на цьому ж ліжку. Олег пхав їй до носа ватку з нашaтирним спиpтом і страшно мaтюкався.
Підвелася спроквола. Попрямувала до дверей. Ні плащика, ні сукні, ні туфель у коридорі вже не було. Гримнула дверима, перервавши Олегове скигління. Довірившись ночі, пішла в нове життя…
— Ой, ви таке золото, ви просто весільна фея! У вас такий гарний смак, — радісно щебетала вранці повненька наречена. — Я завжди соромилася свого бюсту, а ви його так подали! Я вас на весілля запрошу. Прийдете?
…Минуло відтоді майже 20 років. Олена досі виконує забаганки примхливих наречених. У просторому передпокої її найпрестижнішого в місті салону стоїть манекен у дивовижно красивій весільній сукні. У вже пожовклу від часу тканину вривається витонченими вихилясами філігранне мереживо, а по ньому мерехтять, як дівочі сльози, крихітні камінчики. Троянда на плечі, розгубивши кілька своїх тендітних пелюсток по подолу сукні, зачаїлася в обіймах ніжного листочка. Зеленого, як очі нареченої, для котрої створювалася ця сукня.
— А можна мені таку? — десятки разів запитували дівчата, переступивши поріг Олениного салону.
— Не раджу, — щоразу відповідала вона. — Ця сукня нещаслива. Її власниця не вийшла заміж. І вже не вийде. Ніколи… Вам потрібна ваша сукня. Із тільки вашим, закодованим у ній, щастям…
Оленка знала, що вона однолюбка. Як її мама. А сукню не прибирала з чільного місця з кількох причин. По-перше, це була справді красива і дорога сукня, вона неодноразово світилася на подіумах модних конкурсів. По-друге, вона їй нагадувала про найщасливіший період у житті. Про швидкоплинне щастя, яке спалахнуло на мить, та його сяйво досі освітлює сумну долю самотньої жінки…
Софія ЯРЕСЬКО
м. Хмельницький
Фото з вільних джерел.