fbpx
Життєві історії
Багато років я доглядала за бабусею своєю. Зараз вона вже старенька, має хорошу квартиру. Щиро кажучи, я розраховувала на спадок, але якраз моя сестра розлучилася і переїхала жити до бабусі

Зараз мені і моїй двоюрідній сестрі обом за 30 років. Є у нас старенька бабуся, якій нещодавно виповнилося 81 рік, тільки я з боку мами їй внучка, а моя сестра Таїса – з боку тата, мого рідного дядька.

Бабуся зараз зовсім залишилася одна, на схилі літ живе сама – наших батьків, її рідних дітей вже не стало. Старенька бабуся теж занедужала два роки тому. Не те, щоб зовсім, але важко їй тепер одній, за нею потрібен постійний елементарний догляд.

Я живу зі своєю сім’єю з нею поруч, до неї три зупинки на тролейбусі їхати від мене і 10 хвилин пішки. Так як бабуся наша живе одна, я завжди після роботи до неї приїжджала: приберу, приготую їсти і додому – там двоє дітей, чоловік.

З нами бабуся жити не хоче, вона втомлюється від шуму онуків і взагалі – у неї свої подружки збираються на лавці, у дворі менше машин, парк відразу за будинком, а магазин вбудований збоку будинку, відразу біля її під’їзду, там можна купити все необхідне для старенької людини, що ще потрібно людині в її віці, тобто все у неї під боком, можна сказати, вона звикла. Тим більше бабуся живе на першому поверсі, а у нас – четвертий поверх п’ятиповерхівки, де немає ліфта, а їй важко звідти зійти.

Таїса жила неподалік від нас, в селищі, була заміжня, дітей немає. Але вона розлучилася зі своїм чоловіком рік тому, подітися було їй після того зовсім нікуди, приїхала до бабусі, нібито з хорошими та добрими намірами – доглядати за нею.

Приїхала Таїса і відразу почала якесь своє незадоволення і претензії до мене висловлювати – мовляв, що за бабусею погано доглядаємо – всюди у нас бруд, в каструлях замість їжі якісь помиї. І це вона наче навмисно про мене її подружкам на лавці розповідає, хоче показати себе хорошу та турботливу людину, якою вона точно не є. Бабуся її прописала у своїй квартирі відразу, але вона ж зрозуміло робить це для того, бо мріє про всю спадщину.

Як розповідає наша бабуся мені, що зараз допомоги від сестри Таїси вдома майже немає. Так, зробила один раз генеральне прибирання, а зараз тільки підмітає і пил витирає, і їсти тільки готує і то все саме простеньке аби швидше. А так її майже вдома немає – якщо не на роботі, то десь з друзями відпочиває. З таким успіхом і я за бабусею доглядала – вечорами приїжджала після роботи на годину-дві.

Так ми поруч з нею проживаємо все життя, а сестра взагалі дуже рідко бувала, рідко дзвонила, а тут прямо любов до старої родички прокинулася без особливої причини! Я запитала у бабусі – може попросити сестру, щоб вона їхала кудись, але вона не хоче – мовляв, не так сумно, коли хтось поруч ночами буває, старенькій так спокійніше. Але щирої любові від внучки вона все одно не відчуває, я їй рідніша людина, вона до мене звикла, краще ставиться до мене.

Нещодавно зателефонувала Таїсі я і сама стала їй докоряти: якщо вона така хороша, то нехай добре за бабусею доглядає – водить її в парк, вечорами з нею сидить, не тільки ж на ніч показуватися додому, щоб переночувати. Бабусі все важче зараз з кожним днем, за нею догляд потрібен. Навіщо бабусі такий догляд? І взагалі – навіщо вона приїхала – без неї краще було. Таїсі це відразу не сподобалося: «Що? За спадок хвилюєшся? А що б ти робила, коли бабуся вже в такому стані, вона старенька вже, в роках? Теж би вечорами приїжджала з видом соціального працівника? Я хоч ночами вдома буваю і знаю – що і як!»

Та не хвилююся я за спадок! Я бабусина улюблена внучка, якщо що, ще й правнуки є, спадщина буде нашою, нехай навіть не надіється на квартиру, адже стільки років навіть не навідувалася до старенької. А щоб я робила, якби вона не приїхала? Так доглядальницю б найняла, толку було б більше.

А з Таїсою тільки одні проблеми – мені сказали, що якщо буде непорозуміння за спадщину, то буде враховуватися те, що вона там проживала разом з бабусею, була прописана, і нібито – доглядала за нею. Тепер не знаю, як її відсторонити від бабусиної квартири, і виписати її ніяк. Що робити? Як правильно діяти я зовсім не знаю.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page