Багато років тому мій брат позичив мені гроші, йшлося про доволі велику суму, я тоді вирішила купити квартиру.
Що-що, а складати гроші брат умів, та й витрачатися їм особливо не було на що.
Житло у них з дружиною було – від бабусі дружини залишилося, на хорошу машину брат примудрився теж якось накопичити.
Спочатку брат мені відмовив, не хотів давати гроші, але його дружина підтримала мене і переконала, що сестрі треба допомогти, за що я їй дуже вдячна.
Я написала розписку, пересилалася нарешті в свою квартиру і почала щомісяця приносити гроші брату.
Спочатку я це робила сама, а потім я вийшла заміж і мені став допомагати чоловік.
Останній рік виплат припали на мій декрет, було непросто, але ми нарешті впоралися.
Виплативши борг, ми вирішили віддячити брату, тому одного дня з чоловіком, дитиною і тортом поїхали до нього в гості.
Брата вдома не було, а невістка нам вся в сльозах повідомила, що після 14 років шлюбу брат знайшов собі іншу і пішов до неї.
Але це ще не кінець. Він вирішив забрати у мене квартиру.
Коли він мені зичив гроші, то умовою було те, що квартиру я оформляю на нього, а коли поверну борг, то він перепише її на мене.
Я погодилася на його умови, бо в мене не було виходу, та й не довіряти братові у мене не було жодних причин.
Тоді я навіть не підозрювала, на що здатний мій рідний брат.
Оскільки свого житла у нього не було, і в його нової пасії теж, то він вселився в мою квартиру, яка за документами ще належала йому.
А нас з чоловіком і дитиною він просто вигнав на вулицю.
До його честі треба сказати, що певну суму за квартиру він мені віддав, але нове житло за ці гроші купити було не можна.
Ми з сім’єю переїхали до мами. Мама була так обурена вчинком старшого сина, що сходила і написала заповіт на мене, щоб брату нічого не дісталося.
Мій брат виявився дуже недоброю людиною, а от його перша дружина всіх нас приємно здивувала.
При розлученні вона відсудила у нього половину моєї квартири, оскільки вона вважалася спільно нажитим майном у шлюбі.
Невістка змусила брата продати квартиру і віддала нам з чоловіком свою половину грошей!
Я досі не розумію, хоч минуло вже багато років, як практично чужа мені людина могла виявитися поряднішою, ніж мій рідний брат?
З братом відтоді ми не спілкуємося, хоча він і робив багато спроб помиритися.
А от невістка, перша братова дружина, з того часу стала для мене рідною сестрою.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.