X

Бабуся залишила мені квартиру, а батько думав, що ця нерухомість буде його. Тато був не в захваті від цього, він сказав, що я маю переписати квартиру на нього, щоб відновити справедливість. То ж я вирішила поїхати з дому

Нас з молодшою сестрою і старшим братом виховував батько, бо мами не стало дуже рано, ми тоді ще були малими дітьми.

Але в основному нами займалася бабуся, яка до того ж у міру можливостей допомагала зі своєї пенсії.

Жили ми в маминій квартирі, яку дали її батьки. І ця квартира згодом стала предметом непорозумінь в нашій родині.

Коли я закінчувала школу, бабусі не стало і вона залишила мені квартиру, а батько думав, що квартира буде його.

Тато був не в захваті від того, що тепер господинею в домі буду я.

Він сказав, що я маю переписати квартиру на нього, щоб відновити справедливість.

На той час мій старший брат поїхав в інше місто вчитися, я теж вирішила їхати з дому.

В квартирі залишився батько з молодшою сестрою.

Потім я зустріла Івана. Ми одружилися, але жили дуже бідно.

Житла свого у нас не було, ми то знімали квартиру, то жили в свекрухи на дачі.

Тато зі мною не спілкувався зовсім. Жодного разу він не прийшов і зателефонував, а мені так була потрібна його підтримка.

Минуло 5 років і тато сам прийшов миритися.

Як виявилося, потім сестра вийшла заміж і виселила його з квартири і йому потрібна була моя допомога.

Я допомогла батькові, поїхала з ним до сестри і владнала цю справу.

У підсумку сестра з чоловіком зняли собі житло, а батько повернувся в нашу квартиру, і ми з чоловіком стали жити там разом з ним.

Рік тому батько вирішив влаштувати своє особисте життя, знайшов жінку і почав з нею жити.

Він нам ніяк не допомагає, навіть онукам подарунки ніколи не дарує і всім каже, що я йому винна квартиру.

При цьому, коли його періодично виганяє та жінка, він живе у мене.

Я мовчки приймаю, а самій прикро, я ж нічого поганого йому не зробила і не просила бабусю залишати квартиру мені. Це було її рішення.

Я не знаю, як пробачити його. Коли намагаюся з ним поговорити, він робить вигляд, що не чує або змінює тему.

Я знаю, що в старості він буде жити з нами і вже цей факт мене дуже непокоїть.

Як бути далі я не знаю. Він мій батько, і мені не вистачить сміливості зробити з ним так, як він колись зробив зі мною.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

user2:
Related Post