Бабуся нам з братом заповіла свою двокімнатну квартиру. Я якраз тоді вийшла заміж, поїхала жити з чоловіком в столицю, там ми обоє працювали, орендували житло.
Мама вже забрала бабусю до себе, доглядала за нею, а потім її не стало.
Стала йти мова про продаж квартири, адже потрібно було її якось розділити між нами з братом. Мама мені весь час говорила, щоб я не хвилювалася, вони квартиру виставлять на продаж, гроші розділять між нами з братом і він собі щось зможе купити там, а я в столиці, звісно доведеться й брати кредит. Та краще мені виплачувати кредит за свою квартиру, ніж платити оренду за чужу.
Саме тоді я вже чекала дитину і ми з чоловіком розуміли, що, я коли вийду в декрет – оплачувати оренду і утримувати всю сім’ю на одну зарплату буде важко. Надіялися на швидкий продаж квартири.
Згодом мама попросила, щоб я половину комунальних за бабусину квартиру теж платила, адже брат немає так багато грошей. Я пояснила, що в мене теж зайвої копійки немає, та мама просила зачекати, сказала, що на квартиру трохи знизила ціну і вона має швидко продатися.
А потім мама мені сказала, що брат одружився і в нього теж скоро буде дитина.
Так минув рік, я вже стала мамою, дитину принесли ми в орендоване житло. Незабаром з’явилася дитина і в брата.
Квартира все не продавалася, мама щоразу мені називала якісь незрозумілі “серйозні” причини.
Та одного разу я вирішила провідати свою родину. Приїхала, а виявляється, що бабусиній квартирі живе брат з дружиною, бо невістка жити хотіла окремо. Бабуся брата приписала вже давно, а він тепер приписав там свою дитину і поки їй не виповниться 18 років, ми цю квартиру продати не зможемо. А якщо в нього ще будуть діти? Виходить, мені й сподіватися марно на цю квартиру.
Я запитала маму, як вона могла так вчинити. Вона відповіла, що пошкодувала брата, адже його звільнили і він довго сидів без роботи, на орендоване житло у нього грошей не було. Я не могла повірити, що весь цей час платила з останніх грошей комунальні за брата. Мама поскаржилася, що в нього грошей не було, а вона не хотіла, щоб на квартиру росли борги.
Ми навіть не розпаковували речі, відразу поїхали додому. Я не могла повірити, що родина так вчинила зі мною.
Нещодавно мама дзвонила, сказала, що вмовить брата виписати дитину з квартири, пропише її в себе і вони продадуть квартиру бабусі. А я їм не вірю. У мене немає родини вже декілька років.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
