Ще багато років тому моя бабуся та дідусь досить таки гарно собі заробляли.
От і вирішили вони тоді побудувати великий будинок, щоб діти могли теж жити з ними.
А коли одружаться, то щоб в тому будинку жила ціла родина, це була мрія їх і сподівання на гарне майбутнє своє на старості років, коли усі дорогі серцю люди будуть жити поряд з ними.
А згодом народилося в них двоє синів, ніби жила сім’я добре.
Дідусь з бабусею ростили дітей однаково, добре дбали про сім’ю, увесь свій час приділяли рідним людям.
Роки минали досить таки швидко, сини виросли, одружилися, привели невісток.
Після того в їх домі все змінилося, адже діти якось стали розділятися.
Невістки ніколи не могли знайти між собою спільної мови, ніколи нічого не могли нормально поділити, а матір, хоча й намагалася догодити усім, але завжди в усьому була винна.
Все не те і все не так, як не старайся, а все одно хтось та й не задоволений.
Найбільше з того сумували батьки, вони стільки сил та старань вклали в цей будинок, щоб вся родина жила в ньому щасливо, але це щастя не принесло навіть їм самим.
Згодом мій батько з мамою з’їхали на орендовану квартиру.
Брат тата, мій дядько, теж з своєю дружиною стали жити окремо, їм далеко до роботи було їздити.
Батьки залишилися самі у своєму великому будинку.
Роки минали, родина спілкувалася мало, лише до батьків з’їжджалися на великі свята, але не було ні теплого спілкування, ні щирих почуттів, одні непорозуміння та докори в усьому.
А згодом бабусі та дідуся не стало і брати стали думати, як хату ділити між собою, яка залишилася після них.
Тато мій з мамою вже мають свою власну квартиру, тому батько сказав, що потрібно той будинок продати, а гроші розділити між ними порівну.
Але дядько не хоче продавати будинок своїх батьків, у нього велика сім’я, троє дітей, він каже, що буде там жити.
Але в нього грошей немає і сплачувати братові, моєму татові, він точно не буде.
Вони вже перебралися в той будинок з дружиною і звикли жити там одні, сприймають його, як свій власний.
Вже місяць минув, а тато з дядьком все не можуть знайти спільної мови.
Постійно сперечаються через той будинок.
Я навіть не знаю, як правильно вчинити в цій ситуації.
Дідусь з бабусею стільки душі в нього вклали, а він щасливим нікого не зробив.
Як правильно розділити будинок і вийти зі складної ситуації, яка склалася в нашій родині?
Фото ілюстративне.