fbpx

Брат зібрав усю сім’ю на кухні. Виявилося, що у нього за допомогою дружини, не інакше, народилася геніальна ідея – продати квартиру батьків, а гроші розділити

Після одруження мій брат привів невістку до нас додому. Точніше, мама сама їх запросила, бо вважала, що на початку їх треба підтримати. Квартира у батьків трикімнатна, жили до весілля брата в ній мама, тато, мій брат Ігор і я. Брату зараз 28 років, мені 21.

– Знімати – дорого, – розсудила мама. – Батьки у Наді живуть далеко. А у нас квартира простора, три кімнати, ніхто нікого не стисне. Нехай живуть та гроші відкладають.

Мама вважала, що братові з дружиною не захочеться все життя прожити зі старшим поколінням, накопичать грошей, візьмуть житло в іпотеку, з’їдуть. Та й Надя з’явилася у нас у квартирі така ласкава, добра, і посуд готова помити і за усіма прибрати.

Тато схвально кивав головою, мама танула, мені підморгувала: дивись, мовляв, яка у Ігоря дружина гарна. Щоправда, це тривало недовго. Надя ж, коли вийшла заміж, ніде не працювала кілька місяців, а потім влаштувалася. Отже через 3 місяці після вселення невістки в нашу квартиру готувати і кидатися мити посуд за всіма вона перестала.

Ще через кілька місяців Надя оголосила нам новину – вона чекає дитину. В зв’язку з цим вона перестала робити по дому будь-що, навіть горнятко за собою не мила. А потім почала говорити про те, що з роботи їй треба звільнитися, а мені з братом помінятися кімнатами, бо в моїй більше світла.

Тут навіть мама зауважила:

– А як ви з чоловіком плануєте брати іпотеку, якщо ти звільнятися зібралася і навіть декретні не отримаєш?

Надя образилася, у кімнаті зачинилася, потім брат прийшов, поскаржилася. Тоді Ігор вперше через дружину з батьками посперечався А потім і пішло.

– Я банани купила собі. Де вони? А тут натовп, у холодильник полізеш за яблуками, а де вони, яблука? Їх з’їли, лишити ніхто не здогадався. Ігор на роботі, я йти не можу, слизько, нехай хтось піде і купить мені банани.

Мама їй каже:

– Хочеш банани? Спустися з 3 поверху в магазин і купи. Надя, це вже занадто. Ти про що? Ми живемо всі разом, з вас навіть на комуналку не вимагаємо, всі сподіваємося, що ви на квартиру збираєте, батько банан з’їв, не мав права? Він заробляє, зрештою. Твої банани? Твої банани лежатимуть у твоєму холодильнику на твоїй кухні. У твоїй квартирі. І так , куплені вони будуть на гроші тобою та твоїм чоловіком зароблені.

Коли брат став на сторону дружини, мама сказала – знімайте, купуйте своє. Досить.

Квартира наша належить тільки мамі та батькові, вони купили її після народження брата, я тоді ще не народилася, тож часток у нас із братом у квартирі немає. Брат після тієї розмови затих, грошей немає, відкладено, але на перший внесок не вистачить.

Цілих два тижні вдома було тихо, а потім брат зібрав усю сім’ю на кухні. Виявилося, що у його голові за допомогою дружини, не інакше, народилася геніальна ідея.

– Давайте цю квартиру продамо, гроші поділимо на чотири частини, одну частину заберемо ми з Надею, а на три ви купите собі двокімнатну. Я за це відмову від спадщини напишу і не буду ні на що претендувати, нехай все сестрі залишиться.

– Такими темпами, – сказала мама, – їй і так все дістанеться. Це треба здогадатися, спадок ділити. А нічого, що ми з батьком живі-здорові? І навіть не на пенсії ще? Мені до пенсії 9 років. Ти, Надю, у своїх батьків спадщину за їхнього життя вимагай. А вже зі своєю квартирою ми розберемося самі. Два тижні вам на пошуки житла, а я у своїй квартирі хочу спокою.

Брат із дружиною квартиру шукають. Ображені на весь світ. А я вважаю, що їм нема на що ображатися, самі в усьому винні.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page