fbpx
Життєві історії
Артем і подумав, що якщо на Новий рік він зробив пропозицію, то на Різдво можна присилати старостів. Але я намагалася відмовити його від цієї ідеї, мовляв, батьки вже на це Різдво мають плани, хочуть їхати до тітки в гості. А насправді я боюся показати Артему і його батькам умови, в яких я виросла і в яких зараз живуть мої батьки. Справа в тому, що ми дуже бідні, а батьки Артема – дуже заможні люди

Я родом з невеликого села, в якому закінчила середню школу. Завжди мріяла бути юристом, тому добре здавши ЗНО, я поступила в місцевий університет на омріяний юридичний факультет. Саме тут я і познайомилася з Артемом. Він був чудовим співрозмовником, я не зразу дізналася, що він – син дуже заможних батьків.

Я спочатку жила в гуртожитку, а потім почала підробляти і зняла собі квартиру. До батьків приїжджаю кілька разів на місяць, як виходить. Я добре розумію, що жити в село я не повернуся.

З Артемом я зустрічаюся вже 5 років і в цю Новорічну ніч Артем зробив мені пропозицію. Я, звичайно, погодилася, бо справді дуже люблю і ціную його. Але є одна проблема – я соромлюсь познайомити Артема з своїми батьками. У нас є традиція, що хлопець разом з своїми батьками має їхати до батьків нареченої просити її руки.

От Артем і подумав, що раз на Новий рік він зробив пропозицію, то на Різдво можна присилати старостів. Але я намагалася відмовити його від цієї ідеї, мовляв, батьки вже на це Різдво мають плани, хочуть їхати до тітки в гості. А насправді я боюся показати Артему і його батькам умови, в яких я виросла і в яких зараз живуть мої батьки.

Ми погодилися перенести цю подію на кілька тижнів, а за той час я маю щось придумати. Я сильно комплексую, адже різниця в достатку у наших сімей колосальна. Я не можу заспокоїтися, коли я думаю про те, що він подумає він про мою сім’ю, коли ми разом приїдемо в моє село, і він побачить будинок, в якому я виросла. Це звичайний сільський будинок, з трьома кімнатами, коридором і ванною, яку лише того року батьки добудували.

Загалом, як для нашого села, живемо ми непогано, але в контрасті з його рівнем життя, мій будинок – це байрак. Мої батьки прості робітники на заводі, обоє без вищої освіти. Його ж батько – ректор місцевого університету, а мама – лікарка. Інтелігенти в третьому чи четвертому поколінні. І якщо говорити про спадщину, то у нього вона у нього є і, причому не маленька: триповерховий будинок, дві квартири, три автомобілі.

Артем – єдиний син у своїх батьків, тому без сумніву усе це рано чи пізно дістанеться йому. В той час як у мене немає нічого. І навіть якщо Артем і каже про те, що матеріальне багатство його обраниці для нього не важливо, мене це слабо заспокоює.

А що на це скажуть його батьки? Він ще не знає нічого про мою сім’ю, я про неї взагалі завжди відповідаю коротко і неохоче. Я не знаю, що мені робити. Адже я була в гостях у Артема, там просто вищий світ.

Я дуже боюся, що коли Артем побачить, як я живу, буде дуже розчарований, а його батьки взагалі не захочуть родичатися з моїми.

Фото ілюстративне – pinterest.

You cannot copy content of this page
facebook