Анні заздpили на роботі всі жінки: красива, доглянута, багата, і квартира, і машина – не життя, а мрія. Та якось Анна Сергіївна розповіла, чим зaплатила за такий успіх.
«Моєму життю заздрять марно»: розмова з начальницею, яка відбuла у мене тягу до великого успіху. Джерело
Кілька років тому я влаштувалася працювати в крупну компанію. Свої обов’язки я виконувала прекрасно, оскільки, у мене була відмінна мотивація – я хотіла бути схожою на свою начальницю.
Анна Сергіївна була успішною, розумною, ефектною і забезпеченої жінкою. Здавалося, вона жила життям моєї мрії. Однак зовсім скоро моя думка змінилася.
Я зустріла Анну Сергіївну в торговому центрі. На вихідних ми з моїм чоловіком вирішили купити дещо з одягу і в одному з магазинів перетнулися з моєї начальницею.
Втомлений чоловік, вирішив скористатися моментом, і пішов до сусіднього магазину техніки, вважаючи, що з жінкою мені буде набагато цікавіше вибирати предмети гардероба. Ми розговорилися з Ганною Сергіївною:
-Ви заміжня? – запитала начальниця.
-Так, Анно Сергіївно. – відповіла я. – Уже третій рік.
-А діти є? -Цікавилась вона.
-Поки немає, але через кілька років плануємо завести. – відповіла я. – А у Вас як на особистому фронті?
-Стабільності. – сказала Анна Сергіївна і розсміялася. – Постійного супутника немає вже кілька років.
-Чому? Ви така красива, успішна і заможна жінка. Всі Вам заздрять. – здивувалася я.
Своїми словами я зачепила Анну Сергіївну. Вона почала говорити дуже відверто і помітно неpвувати.
-Розумієте, моєму життю заздpять марно. – сказала начальниця. – Особистого життя немає, живу одна у великій квартирі, батьки мої давно виїхали за кордон. Постійно на самоті, хоча навколо мене дуже багато людей, але по-справжньому близьких немає. На жаль, у мене немає навіть подруги, якій я могла б зателефонувати і поскаржитися на свої пpоблеми.
-Чому ж так сталося? – запитала я.
-Сама вuнна. – сказала Анна Сергіївна. – Кілька років тому, я, крім роботи нічого і нікого не помічала. Всі сили і увагу направляла в улюблену справу. У мене закохувалися гідні чоловіки, пропонували вийти за них заміж, подруги теж тяглися і хотіли спілкуватися, а мені було не до цього …
І ось тепер я багата, успішна … і дуже самотня. Кар’єра і гроші – це добре, на справжнє щастя не в цьому. Щира людська любов – ось справжній скарб. Може бути, Ви будете іноді зі мною спілкуватися, крім роботи?
-Звичайно.- відповіла я.
Слова начальниці змусили мене серйозно задуматися. Останнім часом, я зовсім закинула свого чоловіка, будинок, а з подругами бачилася востаннє 4 місяці тому. У мене була мета – піднятися по кар’єрних сходах.
Тепер я трохи стримала свій запал. Звичайно, я досі хочу знайти успіх в своїй професійній сфері, але я не хочу платити за це таку велику ціну і залишитися на самоті. Людське щастя не замінять ніякі суми грошей і високі посади.
