fbpx
Життєві історії
Анна розуміла, що сину і так завжди більше діставалося, то готівкою йому допоможе, то меблі йому купити потрібно, то машину оновити. Степану вже 53 роки, він не те що дорослий, він сам вже дід. З дружиною розлучився. А донька виходить – обділена, навіть не знає, що мама, крім квартири ще й дачу брату віддала

Степан прийшов до матері не просто так, він вирішив остаточно все з’ясувати.

– Мамо, подумай, я востаннє тебе питаю, будеш мені квартиру залишати? – не стримував перед літньою матір’ю немолодий чоловік. – Май на увазі, якщо перепишеш її на Світлану, не дзвони мені більше.

– Степане, ти ж чудово знаєш, що це її квартира, вона просто тоді нам її залишила і папери на власність не підписала.

– Мамо, мені жити не де! Ми вчотирьох живемо в двокімнатній квартирі, площею 46 квадратів, а у Лесі діти, дорослі зовсім. Невже ти хочеш мою сім’ю зруйнувати?

– Ти сам все зруйнував. Іди, я все сказала! – присівши на диван прошепотіла жінка.

Степан накинув куртку і вийшов з квартири, не прощаючись. Жінка сиділа в кріслі закривши очі і хитаючи головою.

Анні Дмитрівні 72 роки, добродушна і проста пенсіонерка, яка дуже любить своїх дітей і онуків. Доля подарувала їй двох діток Степана і Світлану. Все життя вони з чоловіком поклали на те, щоб у їхніх дітей було гідне існування.

Далі дітям освіту, допомогли придбати житло. Поки був живий чоловік, вони відкладали, збирали і допомагали фінансово дітям. Але на жаль жінка овдовіла чотири роки тому і допомога вже потрібна була їй.

З чоловіком Анна Дмитрівна прожила в любові і розумінні все життя, всяке бувало, але вони змогли зберегти свій союз. Жінка розривалася між дітьми. З одного боку їй було шкода сина, з іншого так обділити дочку вона теж не могла.

Степану і так завжди більше діставалося, то готівкою, то меблі йому купити потрібно, то машину оновити. Світлана ж не винна, що він сім’ю розвалив.

Степану вже 53 роки, він не те що дорослий, він сам вже дід. З дружиною розлучився багато років тому, через ревнощі. Дружина ревнувала його до роботи, чоловік працює в жіночому колективі.

Степан вчинив по-чоловічому, залишивши квартиру дружині і дочці, яку до речі купила Анна Дмитрівна з чоловіком. Продавши колись свою трикімнатну квартиру в центрі міста, вони змогли купити дві хороші однокімнатні квартири дітям.

Самі хотіли переїхати жити на дачу, щоб не заважати дітям. Після розлучення Степан одружився з Лесею, яка жила в невеликій квартирі з двома дітьми.

Світлана не погано влаштувалася, вивчилася на лікаря, вийшла заміж і переїхала до чоловіка. Батькам вона заборонила жити на дачі, мовляв далеко все і не зручно, а раз вона живе у чоловіка, то і батьки нехай в цій квартирі живуть.

Один за одним з’явилися діти, троє синів. Зараз їй 46, перші онуки теж на підході. Все було б добре, але от здоров’я почало підводити, багато працювати не може.

Анну Дмитрівну вже далеко не перший раз «обробляє» Степан. Чоловік просить матір переписати квартиру на нього. Аргументом є те, що жити йому нема де. Нічого про сестру він і чути не хоче, його навіть не бентежить той факт, що мама йому віддала дачу в таємниці від дочки, яку він продав.

Останнім часом він почав серйозно наполягати і вимагати. Анна Дмитрівна боїться говорити дочці, знає, що не можна їй хвилюватися, вона навіть була рада, що діти між собою не спілкуються взагалі.

Після останнього візиту сина, Анна Дмитрівна звернулася до нотаріуса з бажанням оформити дарчу, Світлані сказала, що на майбутнє, в разі чого у них все готово буде, все таки вік уже пристойний. А Степан тепер нехай вирішує свої проблеми сам.

Фото ілюстративне – de-expert.

You cannot copy content of this page