– Донька моя зі мною не розмовляє вже кілька місяців! – розпачливо розповідає 55-річна Анна Петрівна. – Це її подяка за все, що я для неї зробила! А зробила я немало – весілля їм справила, невелике, але все ж, ресторан оплатила! Квартиру свою молодятам відала, меблі допомогла поміняти, щоб вони могли жити окремо від батьків.
– Окрема квартира, звичайно, це добре.
– Так, непогано, я ще й за комуналку до недавнього часу платила, тому що доходи у них, я знаю, зараз не дуже. А тепер донька ще й дитину чекає, то взагалі я розумію, що з фінансами ще гірше буде. Я навіть на другу роботу влаштувалася, щоб допомагати ще більше.
Дочці Анни Петрівни, Валентині, двадцять сім років, недавно вона вийшла заміж, зараз з чоловіком чекають первістка. Після весілля молоді знімали кімнату, але, дізнавшись про поповнення в їх сім’ї, Анна Петрівна пустила доньку з зятем у свою однокімнатну квартиру, яка дісталася їй у спадок від тітки, виселивши квартирантів і втративши таким чином додатковий заробіток.
– Я не просто впустила, я косметичний ремонт перед тим зробила, якісь меблі підкупила! – розповідає Анна Петрівна. – У зятя там якісь проблеми з роботою, за пів року вже дві змінив, і ще, швидше за все, міняти буде. Зараз вийшов тимчасово, просто щоб вдома не сидіти, продовжує пошуки. Заробляє наскільки небагато, що і квартплата для них проблема. Довелося самій все платити.
А кілька місяців тому сталася дуже неприємна історія. Анна Петрівна прийшла до молодих в гості і побачила, що вони вивозять з дому меблі. Коли вона здивовано запитала, що відбувається, донька пояснила, що меблі їй не подобаються, тому вони вирішили відвезти їх до свекрів в село. А потім додала, що вони вже взяли нову стінку, правда в кредит.
Анна Петрівна була дуже розчарована, дії доньки з зятем вона вважала, як мінімум, не логічними. У них грошей на оплату комунальних послуг немає, а вони кредит на нові меблі беруть.
Мати з дочкою розмовляли на підвищених тонах, коли з роботи повернувся зять і став на сторону дружини.
– Загалом, посварилися сильно, з ними обома! – зітхає Анна Петрівна. – Я їм багато чого сказала в запалі, а вони мені заявили, що якщо я така жадібна, то в такому випадку я взагалі до онуки, що народиться, не підійду. Народять і мене не покличуть, мовляв. Ну прекрасно, кажу, раз ви такі дорослі і самостійні, я вас не потрібна, то за квартиру за наступний місяць платите самі, я більше ні копійки не дам! Самі, так самі!
Це було два з половиною місяці тому. З того часу за квартиру Анна Петрівна не платить. Проблема в тому, що молоді не платять теж, і делікатну в грошових справах господиню квартири ця ситуація дуже пригнічує.
– За січень-березень не заплачено ні копійки, я дізнавалася, – зітхає Анна Петрівна. – Почався квітень, зараз вже на під’їзді борг пропишуть. У квартирі живуть як і раніше, на що сподіваються? Що я буду платити?
Зараз вони не тільки не платять, але і слухавку не беруть, і двері не відчиняють. Анна Петрівна приходила, пробувала стукати, побачила, що молоді і замок змінили. Живуть абсолютно точно там самі, сусіди сказали.
Вигнати дочку з зятем на вулицю Анна Петрівна все ж не наважується, а й платити за цих дорослих, самостійних людей, які самі приймають рішення, теж не хочеться.
Ось як вчинити в такій ситуації?
Фото ілюстративне – olx.
Популярні статті
- Одного вечора, коли я поверталася з роботи, швиденько забігла в супермаркет і побачила там чоловіка своєї найкращої подруги з незнайомою жінкою. Вони купували якісь продукти, овочі, фрукти і клали все в один кошик. Я не могла до них підійти, а коли повернулася додому, то відразу набрала Івана. Тоді я дізналася, що він зраджує Марині. Іван попросив нічого не розповідати його дружині, бо він хоче залишитися в сім’ї. І тоді я зробила велику помилку
- Дочка вважає, що якщо я вийшла на пенсію, то повинна кинути всі свої плани і повністю зануритися у онуків. Я не відмовляюся зовсім, час від часу я можу побути з ними. Але кожного дня на постійній основі я не згодна. Я почала брати замовлення по шиттю. Клієнтки дуже задоволені моєю роботою. Зрештою, у онуків є батьки, які і повинні ними займатися. Чому цим вихованням повинна займатися я
- Я все обміркувала, і вирішила, що повністю віддати будинок братові буде нерозумно. Продавши ділянку з будинком можна було купити двокімнатну квартиру. Знаючи, що брат спустить спадок дуже швидко, я наполягла на своїй частці. Думала – нехай будинок буде наш спільний, брат може жити в ньому, ніхто його не гонить, сподівалася, що він стане більш розсудливим, але куди там
- Робота у мене доволі високооплачувана, я вже купив собі квартиру і машину, їжджу відпочивати за кордон, маю якісь заощадження. Мого брата це дуже сильно дратує, але він нічого для цього не робив. Жодного разу не поцікавився, що й до чого. Лише стверджував, що мені пощастило. Але він навіть собі не уявляє, що мені довелося пережити. І якось трапилася у нього така ситуація, що йому знадобилися гроші. Він відразу ж звернувся до мене за допомогою. Я ж рідний брат і «зобов’язаний йому допомогти». Ось тільки я йому відмовив
- Через день народження подруги, я ледь не розлучилася з чоловіком. Я хотіла подарувати їй дві тисячі гривень, а чоловік сказав, що це забагато. Коли я про все розповіла своїй мамі, вона стала на сторону мого чоловіка, а мені порадила купити подрузі в подарунок кришталеві фужери. Добре, що я послухала маму, вона у мене дуже розумна жінка