Анна дуже хвилювалася, бо єдина їхня дочка зібралася заміж, і майбутні свати хочуть прийти в гості.
Донька розповіла, що батьки її нареченого – доволі багаті люди, які живуть у власному будинку за містом.
Анна ж з чоловіком і донькою все життя прожила в старенькій хатині, яка дісталася їй у спадок від бабусі.
Жили небагато, часом було дуже важко, але нарікати на життя жінка не звикла.
Чоловік її, Богдан, – і порядний, і добрий, але з грошима у нього не склалося.
І що ж тут поробиш, є на світі такий тип чоловіків, який ходить на роботу, отримує мізерну зарплату, якої ледь вистачає на життя, а про додатковий заробіток не думає, не вміє, чи що.
Зате за 25 років подружнього життя жодного разу не скривдив дружину, слова зайвого не сказав, а от заробити грошей не вмів.
Тому і жили вони усі дружно в своїй невеликій хатині, ремонт зробили – і то вже добре.
Одного разу, Анна, яка вже дуже втомилася від безгрошів’я, вирішила було все кинути і податися на заробітки. Але чоловік її не пустив, а ослухатися його вона не могла.
Так і продовжували жити, як жили: на одну зарплату.
І ось їхня єдина донечка оголосила, що виходить заміж.
Леся вже кілька років зустрічалася з Максимом, але жодного разу з своїми батьками його так і не познайомила.
Анна добре розуміла причину – донька соромиться їхнього убозтва.
Леся якраз закінчувала університет, була дівчиною беручкою, хапалася за будь-яку роботу. Ще під час навчання пішла працювати на фірму, де і познайомилася з Максимом.
Хлопець відразу закохався у неординарну дівчину, та ще й треба сказати, що Леся володіла неабиякою красою.
Максим практично відразу закохався, невдовзі молоді люди почали зустрічатися.
І ось, нещодавно, щаслива Леся прийшла додому з каблучкою, оголосила, що виходить заміж.
Анна, звичайно ж, тішилася за доньку, але її радість затьмарювало відразу дві проблеми – де взяти гроші, щоб заробити доньці на гідне весілля? І що вони з Богданом зможуть дати Лесі у придане, адже самі ледь виживають?
В суботу Анна з Богданом приймали у себе дорогих гостей – батьків Максима. Старалася Анна з усіх сил, але сваха сиділа за столом зовсім без настрою.
А на наступну суботу вони пішли до сватів, і тоді Анна все зрозуміла.
Вона була вражена, бо такий шикарний будинок бачила, хіба що, на картинках.
Багато накритий стіл справив не менше враження – таких делікатесів Анна ще не їла жодного разу за все своє життя.
Жінка сиділа в хаті майбутніх сватів, і розуміла, як сильно відрізняються їхні світи.
На душі продовжувала наростати тривога, але раптово кинутий погляд на молодят трохи заспокоїв жінку. Максим лагідно обіймав її Лесю, ніби хотів вберегти від всього світу.
Анна практично весь вечір мовчала, в один момент навіть пустила непомітну ні для кого скупу сльозу. Вона ж все життя чесно працювала, щодня ходила на роботу, то чому ж так? Чому зараз вона не має абсолютно нічого, щоб дати своїй доньці.
Смуток в очах матері не могла не помітити Леся. Вона ніколи не звинувачувала батьків, що дали їй небагато. Вона була вдячна їм за дар життя, і за те, що робили для неї все, що могли.
Навпаки, грошима, які дівчина отримувала на підробітках, вона завжди ділилася з батьками. Хоча мама вперто не хотіла брати від неї ніякої допомоги.
Всю дорогу додому Анна мовчала. Вона розуміла, що треба щось робити.
Зранку жінка набрала номер подруги, яка багато років кликала її в Італію на заробітки. Просила, щоб та знайшла їй роботу, адже гроші потрібні терміново.
Подруга погодилася, і сказала, щоб Анна збирала валізи і готувалася до поїздки.
Цього разу чоловікові Анна не сказала нічого – це було лише її рішення. Вона вирішила, що хоч трохи, та все ж допоможе доньці.
Та в плани жінки втрутилася саме донька. Вона випадково підслухала розмову мами з італійською подругою.
Леся відразу заспокоїла маму, що нікуди їхати не треба, вони з Максимом самі собі зароблять на все, що їм буде потрібно.
Минуло десять років. Леся кликала маму з татом на новосілля. Їм з Максимом вдалося купити власний будинок своїми силами.
Щаслива Анна не переставала дякувати Богу, за щасливу долю своєї доньки.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна