fbpx
Життєві історії
Анна до великих свят присилала сусідці 200 євро. Марія намагалася не витрачати гроші доньки, жила скромно

В п’ятницю Ольга поїхала на базар, щоб купити продуктів, повернулася додому під обід, вийшла з автобуса і зустріла свою сусідку Анну, яка виходила з сільради. Ольга була здивована, бо знала, що Анна в Іспанії на заробітках, а про своє повернення вона не попереджала.

Ольга і Анна жили поруч, їхні будинки розділяла невелика стара огорожа, ніхто достеменно не знав, де закінчується межа однієї і починається іншої. У них був один город на дві сім’ї, який вони завжди обробляли в рівних частинах. Приблизним орієнтиром була стара груша, яка розділяла їхні подвір’я. Жінки були далекими родичками, жили між собою дружно, допомагали одна одній, а груші завжди ділили порівну.

Коли 15 років тому Анна вирішила їхати на заробітки в Іспанію, вона просила Ольгу приглянути за її мамою. Ольга погодилася, і відтоді крім своєї родини, вона ще мала тітку Марію, маму Анни, до якої ставилася, як до рідної.

Анна час від часу телефонувала сусідці, питала як справи, а до великих свят присилала 200 євро. Тітка Марія намагалася не витрачати гроші доньки, жила скромно на свою пенсію, тримала невелике господарство, з яким їй допомагала поратися Ольга.

Рік тому тітки Марії не стало. Анна не приїхала, попросила Ольгу все зробити як слід, вислала для цього 500 євро, але попросила дати детальний звіт, на що були витрачені гроші. Ольга закрила хату сусідки, а Анна відтоді більше не телефонувала. А тепер приїхала, і навіть нічого не сказала.

Ввечері в п’ятницю Ольга приймала гостей. Анна при зустрічі, сказала, що забіжить на трошки поговорити. Принесла пачку італійської кави, Ольга накрила стіл, стала пригощати гостю.

Анна зізналася, що приїхала оформляти спадщину і навести лад з документами. Ходила в сільраду, в земельний відділ, в бюро приватизації, нарешті довели всі папери до ладу. Сказала, що Ольга, як найближча сусідка, має підписати ці папери. Ольга взяла ручку і поставила свій підпис. Анна порадила сусідці не зволікати і теж зайнятися приватизацією свого подвір’я.

А через кілька днів Ольга зранку прокинулася, і побачила, що якісь незнайомі люди, яких найняла Анна, ставлять огорожу між нею і сусідкою. Високий паркан проходив майже повз хату Ольги, відділяючи від неї майже весь город, а до заповітної груші було не добратися зовсім.

Ольга відразу побігла до сусідки, щоб запитати, в чому справа. Анна витягнула документи, які Ольга нещодавно підписала, і повідомила, що все законно, вона ставить огорожу згідно з встановленими межами.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page