fbpx
Життєві історії
Андрію у тещі жилося дуже добре, вона йому і сніданки готувала і одяг прала. Але рідна мама його так не вважала. Вона вирішила, що син не має жити у чужих людей і сказала, що чекає невістку в себе вдома

– Так я вранці встав сьогодні, як зазвичай. Ні, спав я цю ніч досить добре. Що зараз роблю? Снідаю. Теща кашу для мене зварила. Яку? Гречану, мамо, все добре у мене, – це звичайна щоденна розмова мого чоловіка з його мамою.

Незвичайним і дуже дивним для мене є тільки те, що розмовляти з нею він буде ще приблизно, як мінімум, годину, поки буде збиратися йти на роботу, потім розмова продовжиться ще в дорозі на роботу. В офісі не буде. Але в обідню перерву, адже я це точно знаю, Андрій буде детально розповідати Марії Остапівні про те, як пройшла перша половина його робочого дня, де він зараз знаходиться, що він їсть сьогодні на обід.

– Мамо, тут дуже хороша їдальня, недорого, ціти тут дуже гарні. Так, все свіже. Що я взяв? Смачненький м’ясний суп і гречану кашу з котлетою та салатом.

А далі буде незадоволені висловлювання його мами, що їсти в місцях такого скупчення людей зараз не варто і харчуватися в їдальні у наш час теж не дуже корисно, це ж не ті їдальні, що були колись, потрібно обід з собою брати з дому, він і свіжий і корисний, та ось тільки теща – не рідна мама, а дружині, мені тобто, взагалі до чоловіка справи ніякого немає, раз він обідає в їдальні.

Так, у мене зараз трохи інші турботи. У нас з Андрієм синові 2 місяці, він дитина у мене непроста, добре, що ми живемо у моєї мами, вона мені допомагала і допомагає. Правда, з місцем нашого проживання була окрема пісня.

– Як це ви будете жити у мами Тетяни? – очі Марії Остапівни аж світилися від такого подиву, коли перед весіллям ми повідомили їй про свої плани, – Ні, я розумію, що орендувати житло зараз дуже дорого і краще гроші відкладати? Але чому не в мене, а у свахи? Подумаєш, у неї трикімнатна квартира, а у мене лише дві кімнати тут. Буде ж у вас зате окрема кімната! Я навіть не уявляла ніколи, що мій син буде жити у чужої людини, а не у рідної мами.

Тобто, за логікою свекрухи, я, єдина дочка, можу жити у «чужої людини», а її Андрію буде дуже погано жити у своєї тещі? Андрію було жити у тещі добре, але його рідна мама так не вважала, вона вважала інакше. І почалися ці нескінченні дзвінки з різного роду запитаннями та перевірками:

– А що ти їв? А як ти спав? А в що ти сьогодні одягнений? А чому? А сорочка чиста і випрасувана? А хто її прасував?

Ось жив чоловік, три останніх роки до нашого весілля жив на квартирі, а тут все: тепер у тещі, тепер йому погано, тепер дружина не піклується про бідного свого чоловіка, не годує і не пере.

– Як це ти хворієш, а мені не сказав про це жодного слова? Я зараз приїду і залишуся у свахи ночувати. Як навіщо? У мене син занедужав рідний, хто там буде за тобою доглядати?

А чоловікові вже 37 років. Цілу годину Андрій витратив на те, щоб переконати маму не приїжджати до нього, а залишитися вдома. Я тоді дитину чекала.

– Чому він сам не скаже? – дивувалася моя мама, – Ну смішно ж, дорослий чоловік звітує мамі три рази в день, як спав, що їв, на чому до роботи добирався? По годині свій день їй розписує.

– Вона нудьгує і сумує там одна, – зітхав Андрій, – Якби ми жили у неї, то було б простіше, мама ніяк не може змиритися з тим, що ми вибрали жити у твоєї мами.

– Дивно все це, – кажу, – раніше, коли ти жив на квартирі, мама не сумувала? Що змінилося зараз? Ти раптово став безпорадним? Без мами нікуди? Я розумію, можна раз в день зателефонувати, дізнатися, як справи. Але не три ж рази на годину, а то й і більше? Про що говорити? Якого відтінку була вівсянка на сніданок?

– Ну я не можу мамі відмовити в цих розмовах, – говорив чоловік і залишався на півтори години ввечері з мамою на телефоні, повторюючи ще раз все, що було сказано протягом дня.

Різноманітність була тоді, наприклад, коли чоловік розповідав який фільм він зараз дивиться, хто в ньому знімався, що за сюжет. Знаєте, як я народжувати поїхала? Вранці я зрозуміла, що мені потрібно в стаціонар вже, чоловік якраз снідав.

– Хто там щось говорить? – пролунало в телефоні тоді, – А дружина твоя! Вже все починається. Скоро малюк буде. Треба ж! Вже пора? У пологовий будинок їхати? Ой, синочку, я так хвилююся! Ти хвилюєшся? Скажи, ти хвилюєшся? Ти тільки заспокойся. І не вилітай на вулицю не одягненим! А краще чаю ще випий з ромашки, він якраз тобі зараз потрібен.

Ось чесне слово, можна було подумати, що це все відбувається не зі мною, а з Андрієм. А як ми повернулися після виписки додому з сином? Сміх. Свекруха не поїхала на виписку, а чоловік, зустрівши нас, всю дорогу в таксі ще пів години, поки ми їхали додому, розповідав мамі «новини»:

– Ні, не дуже довго чекав. Ні, я не замерз. На мені що? Теплі черевики і термошкарпетки були. Що снідав? Омлет теща готувала. Ні, не хвилюйся, не сухі бутерброди. Так, відпросився, неприємностей на роботі не буде, в цьому плані у мене все добре.

І все, новонароджений онук Марію Остапівну взагалі не цікавив особливо. Через два тижні свекруха з візитом прибула. Подивилася на хлопчика, зазначила, що ніс їх, сімейний. Потім відвернулася до сина і почала:

– Ти щось блідий якийсь! Ти зараз добре спиш? Кімнат ж три, йди спати в іншу кімнату. Ти ж не висипається через немовля, адже такі маленькі діти гарно спати не дають, а тобі на роботу, трохи бережи себе, дивись за соббою, бо ніхто ж про тебе не потурбується, як рідна мати.

У мене в гостях двоюрідна сестра була, сиділа мовчки, але очі були, що називається, по 5 копійок. А не так давно у нас нова тема з’явилася: дружина не стежить за чоловіком, народила і справи їй більше до чоловіка немає ніякого.

– А я говорила, що так і буде, якщо житимете у тещі. Я не проти невістки, але приходьте жити до мене, нехай невістка за онуком стежить собі спокійно, а я за тобою дивитися буду. Мама ж рідна, це не чужа людина. Ні, сваха моя, звісно, не така вже й недобра , але вона ж тобі не мама. Я вам створю всі умови, переїжджайте.

А я сказала Андрійові, що я нікуди не поїду, жити до його мами не піду.

Чоловік нехай іде, як хоче, я його тримати не буду. Я інколи уявляю, як він у 50 років телефонуватиме щогодини своїй мамі і доповідатиме їй усе, що в нас вдома діється, а вона його шкодуватиме постійно, то не бачу щасливого життя для нашої сім’ї. Нехай сам обирає, де йому краще. Не таким я уявляла своє сімейне життя.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – rieltor.

You cannot copy content of this page