fbpx
Життєві історії
Андрій на обід ходив в недорогу їдальню неподалік від навчального закладу. І, одного разу, йдучи звичним маршрутом на обід, наш син побачив бабусю

Ця історія трапилася кілька років тому. Наш син Андрій, якого ми змалку вчили завжди і при будь-яких обставинах бути добрим і залишатися людяним, потрапив в цікаву ситуацію. Андрій в той час навчався в університеті, і на обід ходив в недорогу їдальню неподалік від навчального закладу. І, одного разу, йдучи звичним маршрутом на обід, наш син побачив літню жінку, бабусю. Вона, дуже дивно себе поводила, мала стурбований вигляд і ходила з боку в бік.

Андрій відразу підійшов до неї і запитав, чи потрібна їй допомога:

– Бабусю, з Вами все добре? Що у вас сталося, може вам чимось допомогти? – сказав він розгублено.

Літня жінка глянула на нього і каже:

– Я, напевно, загубилася. Син сказав мені чекати його біля будинку, я вирішила прогулятися і тепер не можу збагнути де я.

– А де знаходиться ваш будинок? – вирішив допомогти Андрій.

– Нічого не знаю, пам’ятаю він великий і червоний, високий такий…

Наш син приблизно уявляв собі, про який будинок каже ця жінка. Він пообіцяв, що допоможе їй, і повів її в бік елітних будинків з червоної цегли, яких в місті було небагато.

Вже на підході до потрібного кварталу, Андрій зрозумів, що не помилився. У дворі творилася метушня, багато поліцейських машин, і розгублений чоловік в центрі цього дійства.

– Шукайте мою матір! Перекрийте дороги, зробіть все, щоб через годину вона була вдома!

Коли Андрій увійшов у двір, він покликав чоловіка:

– Ви не цю бабусю шукайте?

Чоловік усіх сил помчав у бік нашого син і бабусі, одразу став дякувати Андрію, мало не зі сльозами на очах.

– Спасибі тобі велике. У мене мама старенька вже, навіть не уявляю, що могло б статися, якби ти не знайшов її…

На знак подяки чоловік покликав нашого сина працювати до нього в фірму. Андрій – хлопець тямущий і вже через пів року добре піднявся по службі і зайняв посаду великого начальника.

Зараз Андрій дуже добре заробляє, син тієї бабусі зробив його своїм заступником. Так доля віддячила моєму синові за його доброту і чуйне серце.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page