fbpx
Життєві історії
Анатолій не хотів йти від Оксани, але за її наполяганням вони розлучилися. Найбільше за дітей хвилювалася теща, яка завжди сприймала зятя як рідного сина

Анатолій і Оксана прожили разом 10 років. Їхній шлюб по праву можна назвати щасливим, бо вони любили один одного. За ці десять років купили власне житло, обоє відбулися у професії.

Анатолій працював керівником у великій будівельній компанії, а Оксана – менеджером на фірмі. Між ними майже ніколи не виникало серйозних непорозумінь, вони, як то кажуть, розуміли один одного з пів слова.

Можливо тому, що мати Оксани Віра Петрівна завжди ставилася до зятя, як до улюбленого сина, оточивши його материнською турботою, повагою та розумінням. І зять відповідав добром на добро: Віра Петрівна стала йому улюбленою тещею, яку він кликав мамою.

Здавалося б, Анатолій і Оксана мають усе для щастя. Єдине, кого в їхній сім’ї немає, це дітей. Оксана зневірилася, вирішивши, що це все через неї, і запропонувала чоловікові розлучитися.

Анатолій не хотів йти від Оксани, і ще майже рік вони сподівалися на диво. Але дива не сталося. І тоді вони розлучилися. Навіть коли розлучилися, теща не сказала ні слова докору на адресу Анатолія, їй не було на що ображатися на доброго зятя, який усі ці роки був люблячим чоловіком її дочки.

Віра Петрівна, хоч і переживала за доньку, але вирішила, що це їхня справа. Вона підтримувала Оксану, умовляючи не здаватись і сподіватися на краще.

Рік Оксана та Анатолій жили нарізно, — вони вже офіційно були розлучені. Але напередодні ювілею тещі Анатолій зателефонував Оксані та сказав, що теж хоче її привітати. В той день його не було , то запропонував гроші на дорогий подарунок Вірі Петрівні, яка для Анатолія, як і раніше, була мамою.

У день ювілею Анатолій зателефонував та привітав Віру Петрівну один із перших. Вона слухала його вітання зі сльозами на очах. Єдине, про що шкодувала Віра Петрівна, так це про те, що Оксана та коханий зять Анатолій не разом. І ще тому, що він не зможе приїхати на ювілей.

Але вона, як і раніше, не втручалася в життя Оксани та Анатолія. Якщо просять поради чи допомоги, не відмовляє і завжди зважає на думку дітей.

Коли Оксана та Анатолій після року розлуки вирішили зійтись, довго не говорили про своє рішення Віру Петрівну. І лише коли знову зареєструвалися, тоді й порадували кохану маму. За рік розлуки у них наче з’явилося друге дихання. Вони зрозуміли, що хочуть залишитись разом, хочуть бути однією сім’єю.

А ще через рік Бог винагородив їхню сім’ю дитинкою. Віра Петрівна стала щасливою бабусею.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page