Анастасія все своє життя прожила зі своєю мамою. Батько їх залишив спокійно ще коли вона була зовсім маленьким дитям, так мама сама її і виростила. Анастасія дуже добре закінчила школу, потім вступила до інституту і, після отримання диплому, працювала в одній невеличкій фірмі. Заміжньою Настя ніколи не була і навіть серйозних стосунків ні з ким не було, вона завжди була самотньою. Так і жила вона все своє життя з мамою, а роки спливали швидко, час так летів, що жінка й не поспівала рахувати місяці, а потім роки. Анастасія була досить красивою дівчиною, але через свої забобони і не дуже простий характер вона в своїх 30 років ніяк не могла знайти собі супутника життя, з яким би хотілося розділити сімейне гніздечко. Вона шукала дуже порядного та хорошого чоловіка, приглядалася до найменшої дрібниці.
Якось Настя затіяла велике прибирання в квартирі. Квартира у них була двокімнатною, одна кімната – спальня, друга – вітальня, так вже звикли. І підмітаючи в спальні, якось несподівано Анастасія вимела з-під ліжка дивний жмут якоїсь чорної вовни. Вона була настільки дивною і незрозумілою, що в Насті в голові стали роїтися тривожні думки.
Домашніх тварин у них з мамою ніколи в житті не було в квартирі, тож Анастасія зразу для себе все зрозуміла, що це точно хтось щось їм зробив, і точно щось недобре потрібно чекати після цього, і стала вже хвилюватися з того приводу. Вона читала, що саме на шерсть найлегше щось зробити. Дівчина, остерігаючись доторкнутися до цієї вовни, не те що руками, але навіть віником, сіла і стала думати, що ж тепер робити з цим нещастям, як правильно вчинити, щоб її та маму не спіткало якесь лихо. І хто міг підкинути цю шерсть, вона стала в думках перебирати всіх подруг та родину, хто б міг їм бажати чогось поганого. До її мами частенько приходили різні подруги і виходило так, що підкинути могла будь-яка. Анастасія стала думати, що ж тепер з ними буде і як жити далі. Стала читати усі молитви, які тільки знала.
Коли повернулась мама додому ввечері, Анастасія вся в сльозах почала їй з хвилюванням розповідати про свою знахідку. А ось мати відразу здогадалася, що це за шерсть. Це з її старенької пухової хустки, але доньці щось доводити було вже марно, вона вже встигла сама зробити з цього хвилюючі висновки. Переконати її, коли вона в такому стані, вже було геть неможливо.
Заспокоїла мама свою доньку по-іншому. Сказала, що є у неї одна дуже давня хороша знайома, ну дуже добре в усьому розбирається, до неї за допомогою усі люди звертаються, адже вона в цьому знає толк. В таких речах вона розбирається найкраще. Анастасія аж зраділа почутому від мами. Потім жінка підмовила свою подругу, щоб та вдала з себе дуже знаючу в таких справах спеціалістку і гарно поговорила з її донькою, заспокоївши її, щоб Настя перестала хвилюватися. Знайома, дама артистична, все зробила, як треба було. Зловісна шерсть була винесена у двір, і до тла спалена в супроводі читання різних молитов і з дотриманням всіх правил. Далі освятили і квартиру, і зі свічкою обійшли всю квартиру. Сама Анастасія була дуже вражена, заспокоїлася і вирішила, що все тепер буде у них добре. Вона нарешті стала посміхатися і ходила радісною.
І настільки вона була вражена, що потайки запитала цю мамину подругу чи не може вона з чоловіком їй допомогти, бо в житті у неї все ніяк не складається. Жінка трохи подумала, а тоді вирішила – грати так грати. І почала далі проявляти своє акторське мистецтво. Анастасія була здивована. Вона настільки повірила цій жінці, що вже через рік вийшла заміж. Мама з подругою часто згадують цю веселу історію, яка скоріше за все і допомогла дівчині змінити долю та знайти чоловіка. Адже вона щиро вірила, що їй усміхнеться щастя, і все сама робила для того, щоб знайти хорошого чоловіка для шлюбу. Вона була сповнена мрій та щасливих надій і сама притягнула до себе свою долю.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
