Перед від’їздом Ліди в Італію, наважився Іван зізнатися їй у своїх почуттях, але розумів, що не має права її затримувати, бо вона, насамперед, має думати про своїх дітей. Ліда поїхала, а Іван не переставав по-сусідськи допомагати її літнім батькам і донькам. Спочатку Ліда купила квартиру старшій доньці, а потім, щоб не було між дітьми образ і ворожнечі, таку ж саму квартиру придбала і для молодшої. Вирішивши, що перед дітьми вона свій обов’язок виконала, наступні 5 років Ліда висилала гроші Івану, а він відбудовував її батьківську хату. На той час вони собі вже домовилися, що будуть жити разом, коли Ліда повернеться, тому і стали облаштовувати своє гніздечко. Але дітям своїм вона в цьому не зізналася
15 років на заробітках для Ліди минули якось непомітно, якщо можна так сказати. У неї була мета – забезпечити дітей…