Я тоді якраз навчалася, в гуртожитку жила, а брат мій й далі жив з батьками. Коли мами й тата не стало, я взялася оформляти спадок, але Іван мені сказав, що квартира має дістатися тому, хто з батьками жив і до останнього їх доглядав. Я не розумію, про який догляд він говорив, адже батьки наші все самі завжди робили, але я так образилася на Івана, що сказала, хай забирає все собі, мені нічого не потрібно і, погарячкувавши, написала відмову. З братом я не розмовляла 4 роки, але на своє весілля таки запросила його, адже з рідних людей у мене більше нікого немає. Думала брат мені щось подарує і хоч пам’ять якась про мою сім’ю буде. Але де там
Коли я закінчила навчання в школі, то пішла навчатися, проживала в гуртожитку. Після навчання знайшла роботу та орендувала невеличку кімнату.…