Нещодавно мого Роберто не стало. На жаль, його діти мені на двері вказали. На роботу на фісу чи на прибирання я вже не маю сил іти, та й не хочу, мені вже 62 роки. От я і подумала, що донька, коли побачить, в якому скрутному становищі я опинилася, то запропонує мені до них в Німеччину переїжджати. У зятя є великий будинок за містом, там місця всім би вистачило. Але донька робить вигляд, що нічого не розуміє
В Італію я поїхала однією з перших, ще 22 роки тому. З чоловіком я була розлучена, грошей не було, роботи…