Весілля моєї сестри буває раз у житті! — голос чоловіка став на тон вищим. — Галя так чекала, що ми прийдемо разом. Мама вже всім родичам розказала, яка в нас дружна сім’я. І тут ти кажеш, що їдеш у якесь відрядження. Мар’яна повільно закрила ноутбук. Без зайвого шуму, без емоцій. Вона просто поклала долоні на стіл і глибоко вдихнула, намагаючись підібрати максимально виважені слова. — Давай згадаємо, як усе було, — тихо мовила вона. — Твоя сестра вже втретє змінює дату святкування. То ресторан їм не підходив, то ведучий був зайнятий. Коли вони врешті обрали ці вихідні, ти прекрасно знав, що в мене на цей час запланована найважливіша поїздка року. — Я думав, ти зможеш щось придумати, — буркнув Тарас і відвів погляд. Ось вона, справжня причина. Він не забув. Не переплутав. Він просто сподівався, що Мар’яна, як завжди, підлаштується, поступиться своїми інтересами та вибере чужий спокій замість власного розвитку. — Тобто ти не намагався знайти компроміс, — підсумувала Мар’яна. — Ти просто вирішив, що мої плани можна легко скасувати, бо вони нібито менш значущі? — Не треба перекручувати, — роздратовано зауважив чоловік. — Весілля родини — це свято для всіх. Без тебе там просто не зрозуміють нашої відсутності
— Тобто ти реально вважаєш, що твоя робота важливіша за спокій у нашій родині? — Тарас став у дверях кухні,…