Я демонстративно занесла сумки в мамину стару хату, мені було так прикро, що словами не передати. Певний час сини на вулиці ще сперечалися, а потім обидва прийшли до мене питати, як я облаштувалася, чи все у мене добре, і так, між іншим, стали питати, скільки я грошей цього разу привезла. – Скільки б не привезла – всі мої, – ображено кажу. – Від сьогодні ви від мене жодного євро не отримаєте. Сини пішли, особливо мене не перепрошуючи. Вони впевнені, що я поображаюся і мені перейде. Та цього разу вже так не буде. Я зробила висновки, і тепер буду заробляти лише для себе
– Мама тобі більше допомагала, от тобі і з нею жити, – каже старший син молодшому. – Ми так не…