Ми в неділю в парку на Ребібії сидимо, про життя говоримо, одна одній розповідаємо свої історії. – Олю, а з ким ти плануєш жити, коли повернешся? – якось запитала мене моя подруга, така ж заробітчанка. – От, – кажу, – прямо зараз це і з’ясуємо. Набираю я доньку, питаю чи хоче вона, щоб я коли повернуся, з нею жила. Відповідь її мене дуже засмутила, та й син теж мене неприємно здивував
– Мамо, правда, ти гроші мені віддаш? – питає мене улесливо донька. – Ми ж тобі стільки допомогли, і нам…