Navigate
X

Андрію, а ти чув, що Наталя в село повернулася? – запитав старший брат, зайшовши зранку на кухню. Андрій, який в цей час пив чай, і вже готувався йти на роботу, на хвилинку призадумався, а потім перепитав: – Тарасе, ти впевнений? Звідки ти знаєш? – Впевнений, бо сам її вчора бачив, зустрів біля магазину. Я запитав її чи надовго вона в наші краї, а вона відповіла, що час покаже. Та я зрозумів, братику, що надовго, так що, якщо ще маєш почуття, то не прогав свій час. Тарас пильно глянув на брата, але не встиг нічого додати, бо на цю їхню розмову зайшла мама

– Андрію, а ти чув, що Наталя в село повернулася? – запитав молодший брат, зайшовши зранку на кухню. Андрій, який…

user2

Марино, я вирішила тебе привітати найпершою, – сказала свекруха, коли прийшла зранку до невістки. Марина дуже зраділа, бо свекруха їй подарувала золотий ланцюжок. – Марино, але мушу тобі сказати, я його взяла в кредит, сама лише перший платіж внесла за нього

Свекруха Марини завжди славилася серед родичів тим, що любила робити досить таки дорогі подарунки. Наталя Павлівна дуже раділа, коли бачила…

Z Oksana

Микола дуже хвилювався: сьогодні він мав познайомитися з майбутніми тестем та тещою. Заїхавши по дорозі до магазину і купивши подарунки для майбутніх родичів, він приїхав у невелике село, де жили батьки Оксани. Як тільки машина Миколи під’їхала до невеличкої старої хатинки, Оксана вискочила його зустрічати. Вона допомогла занести в будинок пакети з подарунками та продуктами та вручила їх своїм батька. Тим самим Оксана показала, що бере всю владу у сім’ї у свої руки. Але теща майбутня перевершила всіх

Микола дуже хвилювався: сьогодні він мав познайомитися з майбутніми тестем та тещею. Заїхавши по дорозі до магазину і купивши подарунки…

Z Oksana

Мамо, що у вас тут сталося? Чому наша дитина в старих речах, ще й дірка на коліні? – дивувалася невістка. Свекруха відразу не хотіла говорити правди, щось вигадувала, та довелося зізнатися про те, куди поділися речі онучки. Але невістка не зрозуміла цього і розсердилася на матір чоловіка

Лідія Антонівна поглядала у вікно на кухні, щоб не проґавити момент приїзду свого сина та невістки. Два дні тому жінка…

Z Oksana

Якщо тобі щось не подобається, я тебе не тримаю, можеш іти куди хочеш, – Марта відчинила двері і дала зрозуміти чоловікові, що її терпінню прийшов кінець. – Невже тобі було важко приготувати вечерю? Ти ж знала, що я прийду з роботи втомлений і голодний, – в свою чергу висунув свої звинувачення Павло. – А чому маю готувати я? Я так само працюю і втомлююся. Інших жінок чоловіки в ресторан водять, а я вже й забула, коли ми з тобою останній раз в кафе каву пили, – висунула чергові звинувачення чоловікові Марта. Павло раптом зрозумів, що перед ним стоїть абсолютно чужа людина, яка його зовсім не розуміє, яка не дбає про нього і якій він став байдужим. – А знаєш що, ти права, це кінець! Я йду від тебе

– Якщо тобі щось не подобається, я тебе не тримаю, можеш іти куди хочеш, – Марта відчинила двері і дала…

user2

Ось, Поліно, твоя кава, – каже подруга Інна, така ж заробітчанка. – Тістечко теж візьми, сподіваюсь, я взяла таке, як ти любиш. – Та я не хочу кави, дякую, – невпевнено відповіла Поліна. – Бери, я пригощаю. Синьйора Ребека мені сьогодні спеціально дала на 20 євро більше, сказала, щоб я собі чогось смачненького купила. Поліна взяла до рук невелику чашечку італійського еспресо, попередньо подякувавши подрузі, зробила два ковтки і раптом розплакалася

– Ось, Поліно, твоя кава, – каже подруга Інна, така ж заробітчанка. – Тістечко теж візьми, сподіваюсь, я взяла таке,…

user2

Матвію, мама знову пише про цей борг, – голос Уляни був сумним, коли вона показала повідомлення від мами чоловікові. – Що сталося? – Матвій відірвав погляд від телефону та уважно подивився на свою дружину. – Знову ці комунальні платежі. Мама просто дуже хвилюється, що відключать світло та воду. У неї зовсім немає грошей, а борг уже такий великий, – нарікала дружина. Матвій зітхнув і вирішив, що має дати тещі своїй 7 тисяч гривень, але й гадки не мав, що про це дізнається все село

- Матвію, мама знову пише про цей обов'язок, - голос Уляни був сумним від хвилювання, коли вона показала повідомлення від…

Z Oksana

На річницю свого весілля Тамара Гнатівна запросила двох своїх доньок і двох зятів. Донькам дала по тисячі гривень, а зятям подарунки купила. От тільки Іванові вручила дорогий інструмент, адже у нього своя будівельна фірма, а Тарасові – гель для душу піднесла в пакеті. Обоє зятів все зрозуміли, але Тарас вирішив мовчати, а серйозну розмову відкласти на потім і став чекати зручної нагоди

Тамара Гнатівна мала дві доньки - Людмилу та Світлану. Людмила вийшла заміж за Тараса, молодого інженера, який працював на місцевому…

Z Oksana

Ти ж сам казав, що вона тобі не рідна мама. Я розумію, що ситуація серйозна, але ж не везти її до нас додому, глянь, яка вона брудна. Для цього є спеціальні заклади, – шипіла на вухо Лариса, яка назвала себе нареченою Андрія, і яка приїхала разом з ним. Людмила Вікторівна все розуміла – діти вирішили відвезти її у притулок для літніх людей. Не хотілося покидати рідний дім, але що поробиш. Андрій і справді був їй не рідним, а інших родичів у старенької не було. У важких роздумах Людмила Вікторівна зайшла в хату, і як наказав син, вона стала збирати лише найнеобхідніше. Деякі речі, які довелося залишити, але які були дорогі її серцю як пам’ять, вона брала у руки, цілувала і плакала. – Мамо, ти збирайся, а я відвезу Ларису і повернуся за тобою, – сказав Андрій і завів машину

– Ти не можеш тут жити, мамо, тому збирайся. У нас інших варіантів просто немає, – сухо і спокійно сказав…

user2

Анно, белла, що сталося? – Роберто не міг не помітити мого раптового занепокоєння. А я і справді стояла мов вкопана, ні кроку не могла зробити, ні слова вимовити. Помилки бути не могло, це був Ігор, мій чоловік. Але звідки він тут узявся? Цього разу у відпустку я приїхала не одна, а з італійцем. Роберто давно мене просив, щоб я показала йому свій край, і цього року він так наполягав, що я вже відмовити йому не могла, тому ми приїхали разом. В село його привезти я теж не могла, бо що люди скажуть? Тому ми поїхали в Буковель, на відпочинок. І тут я зустріла свого чоловіка Ігоря, з яким ми не бачилися більше 15-ти років

– Анно, белла, що сталося? – Роберто не міг не помітити мого раптового занепокоєння. А я і справді стояла мов…

user2