Navigate
X

Ти завжди була впертою, але зараз не час. Світлано, хіба ти сама не розумієш, що ти маєш переїхати до батька, бо йому потрібно, щоб зараз хтось був поруч? – каже мені мій рідний брат Святослав. Я на кухні мила посуд. Люди вже розійшлися після поминального обіду за нашою мамою, а мій брат вирішив, що зараз чудова нагода нам поспілкуватися, а якщо точніше, то він захотів вирішити всі проблеми моїми руками. З братом у нас давно стосунки ніякі, я з ним вже довший час не бачилася і не спілкувалася, як і з батьками, хоч і живемо ми в одному місті. Справа в тому, що мій брат завжди був любимчиком батьків, і через нього не любили мене

– Ти завжди була впертою, але зараз не час. Світлано, хіба ти сама не розумієш, що ти маєш переїхати до…

user2

Ви це спеціально робите? Ну невже не можна запам’ятати, що каструлі у нас не в цій шафці зберігаються, – вкотре повчала мене невістка. Її дуже дратувала моя присутність, і це було відразу видно, хоч вона нічого прямо і не говорила. Я приїхала з Італії, син мені виділив окрему кімнату. Якщо чесно, я думала, що у великому будинку для мене можна щось і краще було знайти, бо зараз моя кімната швидше комірчину якусь нагадує

– Ви це спеціально робите? Ну невже не можна запам'ятати, що каструлі у нас не в цій шафці зберігаються, –…

user2

Віро, як це ти не підеш? Ти хоч розумієш, як мені буде без дружини на цьому весіллі? – в розпачі став проситися Петро. – Не піду, бо мені нема чого там робити. І тобі не раджу туди йти, – не відводячи погляду від дзеркала, спокійно відказала дружина. – Я не можу не піти, рідна донька мене на своє весілля покликала, як я не піду? Але мені без тебе там незручно буде. Оксана сказала, що тебе теж запрошує, от, і в запрошенні ти теж є, – Петро відкрив конверт із запрошенням і показав Вірі. Чоловік почухав потилицю і замовк, він добре знав характер своєї дружини, і розумів, що якщо вона сказала, що не піде, то не піде. Але і самому йому якось незручно йти

– Віро, як це ти не підеш? Ти хоч розумієш, як мені буде без дружини на цьому весіллі? – в…

user2

Цей Великдень Наталі був зовсім важкий, смуток і образа на зовицю її не покидають й досі. І свекруху шкода, адже зрозуміло, що вона за доньку свою хвилюється, але так тривати не може, бо виходить, що в родині зовиця головна

Наталя зовсім не любить запрошувати в гості рідну сестру свого чоловіка Оксану. Оксана жінка заможна, живе в столиці, чоловік її…

Z Oksana

Іван їхав дуже щасливий, його переповнювали почуття гордості за себе, що він зміг, всього добився сам. Він їхав і уявляв, як буде ним пишатися його мама. Вперше за багато років Іван повернувся в село. Він під’їхав на своїй великій чорній машині аж до самих воріт, сподівався, як завжди, на хвіртці побачити маму. Вона любила людей, любила з ними поговорити, тому часто виходила у двір, ставала на хвіртку, і чекала, поки хтось проходитиме повз. В селі її всі дуже любили за її добру відкриту душу, і лагідно називали Стефка. Та цього разу мами не було ні на хвіртці, ні навіть на подвір’ї

Іван їхав дуже щасливий, його переповнювали почуття гордості за себе, що він зміг, всього добився сам. Він їхав і уявляв,…

user2

Коли я вдруге вийшла заміж, то була дуже щасливою, адже Олег дуже добре ставився до мого сина, Михайлик обожнював його. Та ось нещодавно чоловік заговорив про відпустку і я стала збирати наші з ним речі, звісно, й дитячі речі кладу. – Зачекай, поспішати не варто, ми дитину з собою не беремо, сина мамі залиш, – несподівано заговорив Олег

Зараз напевно багато жінок засудять мене, але я маю розповісти свою історію, адже таки сподіваюся почути тут поради від мудрих…

Z Oksana

Ми так не домовлялися. Ти їхала в Італію з обіцянкою, що забезпечиш нас з братом житлом. А тепер що? Ти можеш ось так просто взяти і предумати, мамо, – дочка просто не могла повірити в те, що чула. Віра як ніколи була рішучою. Вона ще раз повторила доньці, що квартиру їй не купить. Тетяна сказала, що в такому випадку у неї більше немає мами, і поставила слухавку. Через пів години Віру набрав і син, хоча Віктор ніколи мамі перший не телефонував. Хіба як Віра сама його набере, то він знехотя скаже що в нього все добре, потім відразу додає, що має багато роботи і ставить слухавку. – Мамо, ти обіцяла квартиру. А Таня каже, що тепер ти передумала. Я щось нічого не розумію, – каже син

– Ми так не домовлялися. Ти їхала в Італію з обіцянкою, що забезпечиш нас з братом житлом. А тепер що?…

user2

З Ольгою я дружила багато років, ми з нею гарно ладнали, багато спілкувалися, мали спільні інтереси. Ольга, правда, живе заможніше ніж я, але воно й не дивно, ми живемо в селі і я одна виховую дитину. Та всього одна зустріч дуже змінила її ставлення до мене, я й ніколи не молгла подумати, що вона людина така

Чимало днів я задаюся питанням, на яке поки не маю остаточної відповіді, хоча вважаю, що в цьому права саме я.…

Z Oksana

Бач, яка синьйора приїхала! Каву їй в ліжко подавай! Поїдеш в Італію, буде тобі там кава! – отак мене зустрів чоловік, коли я додому у відпустку приїхала. І тут я згадала про слова моєї сусідки Марії, яка не раз мене попереджала. – Марино, це ваша сімʼя, ти звичайно, роби як знаєш, та здається мені, що занадто добре твоєму Богдану за твої гроші живеться! – якось зателефонувала мені сусідка в Італію. Я час від часу виходжу з нею на зв’язок, щоб знати, що діється у мене вдома, бо Марія з тих людей, які все бачать і все знають. А чоловікові своєму я коли не зателефоную, він постійно мені одне і те ж каже – “Не хвилюйся. У нас все добре”

– Бач, яка синьйора приїхала! Каву їй в ліжко подавай! Поїдеш в Італію, буде тобі там кава! – отак мене…

user2

Ситуація була дуже неоднозначна. Ми з сестрою приїхали до мачухи, щоб тата додому забрати. Стояли на її подвір’ї, і не знали, що нам робити. – Діти, я все розумію, і якщо така справа, то нехай ваш батько з вами їде, – сумно сказала Ольга, друга дружина мого батька, і відвернулася, щоб ми не бачили, як у неї з очей котяться сльози. Так захотіла наша мама, і вона попросила, щоб ми це зробили. Вона добре все обдумала, і вирішила, що батько має бути в сім’ї

– Діти, я все розумію, і якщо така справа, то нехай ваш батько з вами їде, – сумно сказала Ольга,…

user2