Мамо, а ти повернешся? – розгублено питали діти, дивлячись, як Софія збирає речі. Михайло витер скупу сльозу з свого обличчя, повернувся до малюків і промовив: – Звичайно, дітки, мама повернеться. А зараз біжіть у свою кімнату. – Вибач, Михайле, але не можу я інакше – його я люблю, а не тебе. Дітей і справді заберу як тільки зможу, – пообіцяла Софія і зачинила за собою двері. Чоловік стояв мов вкопаний і ще довго дивився їй услід, бо просто не знав, що тепер робити
– Мамо, а ти повернешся? – розгублено питали діти, дивлячись, як Софія збирає речі. Михайло витер скупу сльозу з свого…