Ти з глузду з’їхала? Ти ж знаєш, що моєї зарплати не вистачить навіть на половину платежу! — Мені байдуже, — Інна закрила ноутбук. — Я плачу за житло. А зараз я плачу за готель для твоїх батьків. Оскільки це було твоє рішення поселити їх туди, то тепер це твоя відповідальність — як оплачувати іпотеку. У мене вільних коштів більше немає. Можеш позичити у мами. Або у тата. У них же тепер на комунальних економія, живуть у нас безкоштовно. Артем відчув, як усередині все закипає. Це був удар під дих. Він не чекав від Інни такої «бухгалтерської» жорстокості. — Ти зараз серйозно хочеш підставити нас обох перед банком через те, що мої батьки просто живуть у квартирі? — Це ти нас підставив, коли перетворив нашу мрію на комуналку для родичів. Я попереджала, що моє терпіння має межі. Вечір перетворився на затяжну суперечку, яка вперше закінчилася тим, що Артем пішов спати на диван у вітальні. Він був ображений. Йому здавалося, що Інна просто вередує, що вона виявилася меркантильною та егоїстичною
— Слухай, я тут батькам запропонував на якийсь час перебратися в нашу нову квартиру, — Артем сказав це так буденно,…