Ой, почнеться зараз, — Олена закотила очі. — Ти ж сам казав, що вона в тебе ідеальна. Господиня, красуня, слова зайвого не скаже. Може, ти просто перепрацював? У вас же на фірмі зараз завал. — Справа не в роботі. Справа в тому, що я бачу порожнечу там, де мають бути факти. Розумієш? Вона працює, отримує непогані виплати, але я не бачу результату. Взагалі. Вона не купує собі одягу, не ходить до дівчат на манікюр чи куди там ви ходите. Навіть на телефон я їй скидаю, бо в неї «якраз закінчилися». Питання: куди йде її заробіток? Олена замовкла, задумливо дивлячись у вікно на вечірні вогні багатоповерхівок. — Тобі куди? Додому чи до мами заїдеш? — запитав Марко, повертаючи в бік спального району. — Додому, однозначно. До мами я сьогодні не готова. Ти ж знаєш: варто мені поріг переступити, як почнеться протокольний допит. «Оленко, а чому ти сама? А ось у сусідки донька вже другого народила… А коли ми весілля гулятимемо?». Я краще піду до сусіда з першого поверху, старого діда Степана. Запропоную йому бартер: я йому варю борщ і печу пиріжки, а він мені — спокій і статус заміжньої жінки. Ідеальна ж схема
І ти справді думала, що він нічого не помітить, чи просто геть розум втратила від тієї своєї доброти? Де гроші,…