На вихідних я запросила доньку з сім’єю до себе на дачу. Вони приїхали, припаркувалися, я дивлюся у вікно. Наталя сама коляску дістає, дитину тягне, рюкзак витягує, а Тарас йде з пустими руками, ключами грається. Далі бачу – Наталя носиться, щось готує, за дитиною доглядає, а Тарас сидить на дивані в телефоні. Я завжди вважала, що втручатися в життя дітей не можна, дорослі люди – розберуться. Але я відчуваю, що моєму терпінню приходить кінець
Відколи моя донька зійшлася з Тарасом і привела його в нашу родину, я не маю спокою. Я ніколи б не…