Сидимо ми за столом на дні народженні моєї подруги. Їй 65. І тут відкриваються двері і заходить її єдиний син, Олег, з величезним оберемком троянд. Я такі тільки в кіно бачила. Вручив їй квіти і конверт, не знаю вже скільки там було грошей, але вона сказала, що тепер за кордон поїде. Але головне, такі слова сказав теплі, приємні своїй матері: – Матусенько моя, всім кращим, що є в мені, я вдячний лише тобі. Взяв її за руку і у нас усіх стали вологими очі. Відтоді я їй дуже заздрю, бо лише я знаю, якою вона була недоброю мамою для свого сина
- І ось, уявляєш, сидимо ми за столом, вітаємо Наталю з днем народження, і тут відкриваються двері і заходить її…