Ну, чого стоїш, як чужа? — невдоволено буркнула свекруха, виставивши вперед ноги в туфлях. — Допоможи мені роззутися. Чи ти в нашому домі вже й пальцем поворушити не можеш для матері свого чоловіка? Мар’яні стало дуже неприємно. Вона не захотіла вступати в нічні суперечки з жінкою, яка явно була не в собі після якихось посиденьок, тому просто розвернулася й пішла назад до своєї кімнати. Заснути тієї ночі вона так і не змогла. На душі шкребли кішки й було гірко від несправедливості. Вона щодня важко працює на касі, свій відпочинок віддає магазину, а мати чоловіка в цей час починає вести якесь занадто розгульне життя. — Тарасе, ти знаєш, у якому стані твоя мама вночі повернулася додому? — запитала Мар’яна зранку, коли вони разом пили каву. — Вона ледь на ногах трималася й ще й мені почала претензії висувати. — Та годі тобі, не вигадуй, — відмахнувся чоловік, навіть не відірвавшись від телефона. — Ну посиділа жінка з подругами, відпочила. Вона має право на своє особисте життя чи ні? Чого ти до неї чіпляєшся? Мар’яна зрозуміла, що підтримки від чоловіка не дочекається. Вона промовчала, зібрала сумочку й знову пішла на цілий день у свій супермаркет. Попереду був важкий день, чергові черги та тисячі покупців
— Ти знову заглядаєш у чужі гаманці, замість того, щоб нарешті знайти нормальну роботу і стати чоловіком, а не просто…