У ті моменти, коли Олександра була далеко від дому, в Греції, на самоті, вона зрозуміла одну річ: життя вона витратила тільки на інших. Вона повинна була навчитися жити для себе, хоча це і було незвично після всіх років служіння родині. Олександра сказала дітям, що цей будинок вона вирішила залишити собі. Та діти її не зрозуміли. Тепер син з донькою мамі заявили, що вона повинна продати, а гроші між ними поділити, якщо вона не може вирішити, кому дім віддати. Сумно у Олександри на душі, вона все більше стала задумуватися над долею людини. А може і справді деякі люди прийшли на цей світ, щоб служити іншим, і вона одна з них
Олександра все своє життя жила для інших. Ще з дитинства вона була найбільш відповідальною і працьовитою в родині. Як старша…