Це неможливо їсти! — Андрій відштовхнув тарілку з такою силою, що гаряча юшка вихлюпнулася на білосніжну скатертину. Ту саму, яку Ганна ще зранку дбайливо крохмалила, готуючись до недільного обіду. Ганна завмерла біля плити з черпаком у руці. — Ти взагалі думаєш, що робиш? Чи в тебе руки не з того місця ростуть? — голос чоловіка вібрував від роздратування. — Андрію, я просто хотіла запитати, чи не хочеш ти, — почала вона тихо, але він не дав договорити. — Нічого ти не хотіла! Ти знову літала десь у хмарах, поки я прийшов з роботи голодний як вовк! Я працюю на будівництві, в горах, на вітрі, а вдома отримую ось це? — Андрію, я просто відволіклася, можливо, й пересолила. Доня дзвонила. — У тебе завжди знайдеться причина! — він різко підвівся, старий стілець боляче скрипнув по дерев’яній підлозі. — То Марійка, то телевізор, то твоя кума нескінченна. Тобі все важливіше за власний дім! Ганна акуратно поклала черпак на керамічну підставку. Звичка, вироблена роками — щоб жодна крапля не впала на стільницю. — Знаєш що? — він уже був у коридорі, на ходу накидаючи куртку. — Я поїду до матері. Там мене хоч нагодують як людину, а не як худобу. Гримнули вхідні двері. Будинок здригнувся, і тиша, що запала в кухні, здалася Ганні важчою за будь-які крики
Події розгортаються у мальовничому містечку Яремче, де шум гірської річки Прут та велич Карпат стають свідками тихої сімейної драми, що…