fbpx

Аліна Миколаївна поїхала жити до своєї жадібної дочки. – Мамусю, я ж люблю тебе, і онука ти давно не бачила. Він радий буде. А чоловікові я так і заявила: мама буде жити з нами, а то розлучуся! – вмовляла Оксана свою матір. Останні дні свого життя, Аліна Миколаївна таки була оточена турботою улюбленої дочки і внука. Вона залишилася в щасливому невіданні, щодо лицемірства цієї турботи

Мама без грошей стала нікому не потрібною.

Приїхала тітка чоловіка до нас в місто, на лікування. І не до своєї дочки, яка живе з чоловіком в трикімнатній квартирі. Вона розташувалася у нас – в маленькій орендованій однокімнатній, де ми живемо з дитиною. За матеріалами

У 90-ті тітка чоловіка, Аліна Миколаївна, вискочила заміж за місцевого, скажімо так – мецената. До непристойності багатого і не дуже порядного. Десять років тому, aоковита і дозвільний спосіб життя чоловіка, залишили тітку Аліну вдовою при грошах.

Щиро сумуюча жінка стала легкою здобиччю для бідних родичів, які практично налетіли на спадщину її чоловіка. Чоловік, при житті, мав славу знатного жаднюки і родичам не допомагав.

Дочка тітки від першого шлюбу, Оксана, розповіла байку про необхідність дорогого лікування для можливості народження дитини і виманила у матері чималу суму грошей.

Моя свекруха випросила у своєї сестри квартиру, під приводом браку коштів на лікування від жахливої, не відомої науці, хвороби. Квартира була передана в користування сестри чоловіка.

Були ще різні тітки і дядьки, двоюрідні і не дуже, навіть ті, хто п’ята вода на киселі, і то примудрилися добре поживитися.

Аліна Миколаївна досить швидко залишилася без копійки, а єдиною власністю, яку вона примудрилася зберегти – був заміський будинок. Там вона почала жити на правах покоївки і кухаря, здаючи будинок і живучи на оренду.

Як тільки у бідної жінки скінчилися гроші – про неї всі забули. Ніби й не було її. На сімейні свята злиденну жінку не кликали, самі до неї не їздили.

Серйозно захворівши, тітка Аліна почала оббивати пороги тих, кому вона свого часу допомогла.

– Чого минуле ворушити? Допомогла і допомогла, і що з того? Сама дура – стільки грошей на вітер пустити, – обговорювали родичі, відправляючи тітку Аліну додому.

Чоловікові про візит тітки повідомила моя свекруха. Вислухавши історію жінки, я відправила чоловіка на її пошуки. Чоловік спробував відмовитися, але я йому нагадала, що саме ця тітка оплатила йому навчання в інституті.

Чоловік привіз ридаючу жінку до нас. Вона не вірила, що хтось погодився їй допомогти, не вимагаючи натомість нічого. Аліна Миколаївна розповіла, що ходила до дочки, а та не пустила її навіть на поріг:

– Чоловік не хоче жити з тобою в одному будинку.

А чоловік Оксани не хотів жити з тещею тому, що йому як раз так таки тещиних грошей йому і не перепало, все осіло в кишенях Оксани, яка не побажала поділитися з чоловіком. А образився чоловік не на дружину, а на тещу.

Після кількох днів спільного життя в нашій тісній комірчині, ми з чоловіком стали думати, що ж робити далі: вигнати тітку чоловіка рука не піднімалася, а місця всім не вистачало. Тоді чоловік придумав геніальний план. Вже через годину, він розповів своїй матері «по-секрету» таємницю:

– Так, уявляєш: заначку чоловіка в будинку знайшла, в доларах, 2 валізи! А зараз який курс? Ось, і я про що. І коштовностей купа. Спадкоємця достойного шукає, просила не розповідати про гроші. Спеціально без нічого в місто приїхала, щоб знайти того, хто про неї подбає, не вижене без грошей. Тому все і залишить. Ні, не треба її забирати! У нас житла свого немає, тітонька спадок залишить, куплю. Навіть не думай їхати – тітка моя!

Ми з чоловіком переглянулися.

Уже в цей же день в нашій квартирі відбулася епічна битвa за тітоньку. Свекруха з дочкою і двоюрідна сестра чоловіка ледь не побилися за право дати притулок і з почестями помістити Аліну Миколаївну. Ми, про людське око, говорили:

– Вона до вас приходила, ви її вигнали! Тітка живе з нами, це не обговорюється!

– Мамусю, я ж люблю тебе, і онука ти давно не бачила. Він радий буде. А що чоловік? Я йому так і заявила: мама буде жити з нами, а то розлучуся! – вмовляла Оксана свою матір.

Аліна Миколаївна поїхала жити до своєї жадібної дочки.

Останні дні свого життя, Аліна Миколаївна була оточена турботою улюбленої дочки і внука. Вона залишилася в щасливому невіданні, щодо лицемірства цієї турботи.

Потім двоюрідна сестра чоловіка в компанії моєї свекрухи перерили весь заміський будинок в пошуках вигаданого нами з чоловіком багатства. Їздять вона туди кожен день – простукують стіни, віддирають паркет, і потрошать меблі. Вони все сподіваються знайти гроші, хоча варто було б, в їхньому випадку, пошукати совість.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page