Мені зараз 52 роки, я двічі розлучений і дуже самотній. Єдиною рідною людиною для мене є донька, але вона не хоче зі мною спілкуватися і з внуком не дає бачитися.
Перший раз я одружився я в 22 роки, народилася дочка, але ми прожили в шлюбі недовго, стосунки не складалися і ми розлучилися. Аліменти на дочку я не платив, бо ініціатором розлучення була дружина. Минали роки, я жив з іншими, але дітей у мене не було. Про своє майбутнє я тоді не думав, щиро вважаючи, що завжди буду молодим і сильним.
Одного дня в соцмережах мені дочка написала сама, лист був з негативним відтінком, дочка писала, що я їй не батько і мені на неї байдуже. Я відповів, що це не так. Виявилося, що вона дуже хворіла і спитала, чому мене тоді поряд не було? Так я ж не знав, плюс у мене нова сім’я – дружина та її син. Вона мене не зрозуміла, сказала, що якби я цінував її, то був би з нею у важку хвилину.
Потім моя дружина повідомила радісну новину, що я стану татом. Мені на той час було майже 50. Я був такий радий і ближче до народження сина я доньці написав, що стану татом і нехай вона в гості приїде з братиком познайомиться, так вона мені відповіла, що ніякий він їй не брат, і що я і він їй ніхто. Уточнила, що знати нас не хоче. Я намагався налагодити з нею стосунки, але вона сказала, що не можна налагодити те, чого немає.
Пізніше я дізнався, що вона вийшла заміж та народила сина. Мені та моєму синові дуже хотілося подивитися на немовля, але я не знав де вона живе. Потім адресу родичка дала і я приїхав із дружиною та синами з квітами і цукерками. Вона навіть на поріг не пустила і сказала, що нам не можна бачити її дитину.
Вночі я не спав, читав те саме листування з нею і згадав її слова про те, що вона сумнівається чи мій молодший син і тут до мене дійшло, що той взагалі не схожий ні на мене, ні на дружину. Я в таємниці зробив ДНК тест, і він був із нульовою ймовірністю. Увечері я влаштував сцену і подав на розлучення, квартира була на дружину записана, і я пішов на оренду жити.
Якось, коли повертався з роботи, то побачив її з візком, акуратно підійшов подивитися на онука, але вона сказала, що не хоче мене бачити, і що я ніколи не зможу спілкуватися з онуком, бо не вартий його.
Не знаю, що мені тепер робити. Я хочу спілкуватися і з донькою, і з онуком, але вони мене чомусь не впускають у своє життя.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
