fbpx
Життєві історії
А за кілька днів після зустрічі з сусідкою пролунав дзвінок від колишньої дружини Сергія. Вона вирішила відновити справедливість щодо виплат

Якось ми з чоловіком гуляли по вулиці і до нас підійшла жінка. Одружені ми з Сергієм трохи більше року. Він розлучений, а у мене це перший шлюб. Усіх знайомих чоловіка я, зрозуміло, не знаю. А жінка виявилася колишньою сусідкою Сергія. Жили у приватному секторі поряд. Знаєте, як у невеликих містах є старі райони з приватними будинками, сарайчиками, і городиками?

Ось у такому старому районі міста і жили поряд мій чоловік із першою дружиною та Віра Петрівна з чоловіком. Присіли ми на лавці, розмова потекла: що і як?

– Пів року тому не стало мого чоловіка, – розповіла колишня сусідка Сергія, – син пропонував до нього їхати жити, у своєму будинку важко жити одній, та й вік уже. Важко і сніг узимку у дворі чистити, і ділянку влітку в порядку утримувати. Я спочатку відмовлялася, там же все моє знайоме. А у сина що? Заважати тільки.

І тут синові Віри Петрівни підвернувся варіант: обміняти мамин будинок на квартиру, з доплатою. Подумали, син зумів Віру Петрівну переконати.

– От місяць тому і перевіз мене син, обживаюсь. Сергію, а ти ж електрик? – продовжила жінка похилого віку. – Виручи стареньку по давній пам’яті. Все гаразд у квартирі, все мені подобається, одне заважає – вимикачі високо, не дістаю я.

Чоловік погодився. Я пішла додому, а він пішов до колишньої сусідки, щоб подивитися, що треба зробити, що купити доведеться, що вдома знайде.

Наступного дня чоловік пішов виконувати домовлену роботу.

– От, – приносить у пакеті потім свій «заробіток», а сам сміється.

Грошей чоловік із Віри Петрівни не взяв, вона, знаючи, що так і буде, спекла до його приходу пиріг. І таких пирогів я ніколи раніше не пробувала: тісто пісочне, повітряний сир, а в ньому цукати персика, вишні, полуниці.

– Я б рецепт попросила, ммм, як смачно, – кажу.

– Не питання, сміється Сергій, – зателефоную, Віра Петрівна розповість.

А за кілька днів дзвінок пролунав. Від колишньої дружини Сергія.

– Любий, а ти знаєш, що аліменти платяться з будь-якого виду заробітку? З будь-якого доходу?

– Аліменти перераховує бухгалтерія, що не так? – здивувався чоловік. – Інших заробітків у мене немає.

– Та ну? – уїдливо так тягне колишня. – А хто бабусі Ані вимикачі чи щось там міняв? Кому вона гроші заплатила? Де мої 25 відсотків на дитину?

Чоловік мій працює електриком на підприємстві, зарплата біла, аліменти вчасно і для провінції хороші аліменти. У Сергія у першому шлюбі дочка народилася, їй зараз 12 років. Розлучився він, коли дівчинці було 9 років. До нашого весілля Сергію з дочкою дозволяли бачитися, а потім повністю заборонила.

Вислухавши про 25 відсотків заробітку, чоловік відключив телефон і запитав:

– Можеш спекти такий пиріг? Тільки терміново треба.

– Навіщо? – я здивувалась.

– Треба!

– У будні не зможу, – кажу, – якщо терміново, то можна купити.

У нас в місті є мережа пекарень, чудова випічка і подібні пироги є в асортименті. Чоловік, уточнивши, де саме продаються пироги, одягнувся і відбув у невідомому напрямку.

Прийшов через пару годин і приніс пиріг з твором, з пекарні. Але від пирога відрізаний шматок: рівно чверть, 25 відсотків.

– Зайшов у пекарню, купив пиріг. Поїхав до колишньої. Сказав їй: давай розберемося, – розповідав чоловік.

Чоловік набрав номер Віри Петрівни, поставив на гучний зв’язок і попросив розповісти, що саме він робив їй, які гроші вона давала, чим розплатилася. Бабуся і сказала, що гроші вона дала на покупку нової розетки.

– А я ж знала, що Сергій грошей з мене ніщо не візьме, – розповідала Віра Петрівна, – я пиріг спекла. Мені завжди пироги вдавалися, а це особливо. Ось я й спекла з сиром та цукатами.

Тут чоловік дістав із пакета покупний пиріг, відрізав рівно чверть і відбув додому.

Як ми потім дізналися, бабуся Віра десь зустріла знайому, у розмові і згадала, що Сергій у неї працював.

– Не забув, допоміг, чуйний чоловік! – похвалила Віра Петрівна.

Літні люди зазвичай розмовляють докладно, з подробицями, але щось упускають, щось додають. А та знайома колишнього чоловіка розповіла і про зустріч із Вірою Петрівною та про роботу Сергія. А раз працював та ще й за роботу заплатили, то та вирішила відновити «порушену справедливість»: «Де мої аліменти?».

Принесені залишки покупного пирога ми не стали, чоловік на роботу відніс наступного дня. Уявляю, якби замість пирога чоловіка віддячили чимось іншим, колишня теж почала б свої 25% вимагати?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page