– А я своїй рідній сестрі так і сказала – Ірино, тобі зараз треба ось цю твою гордість згорнути й сховати якнайдалі! – з обуренням розповідає 30-річна Катерина. – Думай про дітей, тобі їх ростити треба! А вона мені – мої діти ні в чому не мають потреби. Звичайно, що ні в чому вони не мають потреби, відповідаю я їй – тому що наші батьки впряглись обоє дуже добре! Тато підробітки постійно шукає в шістдесят сім років, мама вдома сама все робить для всіх, то миє, то готує, то онуків гуляти веде, постійно все для вас робить. Зате ти горда! Тобі нічого не треба! Як добре!
Ірина – старша сестра Катерини – рік тому повернулася до батьків після розлучення, з двома дітьми, синами семи і двох років. Розлучення було дуже дивним. В один прекрасний день її чоловік прийшов з роботи і заявив сумним голосом:
– Тепер я все знаю точно. Ти мені зраджуєш!
Це було так безглуздо – зраджувати, сидячи в декреті з двома дітьми без нянь і бабусь, не кожна зможе! – що Ірина спочатку навіть не сприйняла цей випад всерйоз. Але чоловік, не даючи їй схаменутися, поскладав якісь її та дитячі речі в сумки, викликав таксі і відправив сімейство до тещі, наступного ж ранку подавши на розлучення.
– Я їй відразу сказала – так просто вигнав він тебе з дітьми, ось і все! – знизує плечима Катерина. – Ну, якось ненормально перед друзями і родичами розлучатися із сидячої в декреті дружиною, кидати сім’ю з двома дітьми, тому що награвся в тата. Ось він і придумав, як виставити себе бідною стороною і звалити все на тебе!
Швидше за все, така версія недалека від істини, тому що відомо, що буквально через пару днів після роз’їзду майже колишній чоловік був помічений спільними знайомими пані, яку незабаром пред’явив всім як свою наречену.
По дітях колишній чоловік Ірини заявив наступне: дітей, мовляв, усім забезпечу! З однією умовою: хочу бути впевнений, що гроші мої дійсно підуть на дітей, а не на твоїх чоловіків. Тому дзвони мені і говори, що потрібно саме дітям! Одяг, який і скільки, взуття, заняття, розваги, комп’ютер для навчання – будь ласка, я, мовляв, все куплю, оплачу і привезу. Аж до списку продуктів на дітей вона йому повинна була відправляти.
Колишній чоловік у Інни- людина досить забезпечена, але, як індивідуальний підприємець, цілком міг «намалювати» собі будь-який дохід в документах. Звичайно, з таким татом про аліменти краще домовлятися по-доброму.
– І що чоловік? Все купував за списком? – запитала якось подруга у сестри, Катерини.
– Ну, іноді щось там вирішував з нею. Мовляв, яєць чому десяток написала, діти стільки не з’їдять, їм потрібно по два штуки в тиждень, я перевіряв! Годувати всіх твоїх родичів я не маю наміру. Вона йому – ну ти ж чотири яйця не купиш, не привезеш? Вони, як правило, десятками продаються. А він – десяток вам тоді на два тижні, познач собі, наступного разу яйця не пиши. Ну, ось в такому розрізі все. Черевики старшому, мовляв, навіщо нові, а де минулорічні? А шапку дитині навіщо щороку купувати, її взагалі з трьох років до школи можна носити, що їй буде щось.
– Треба ж, скнара який. Аж слухати неохота.
– Ти знаєш, Ірині він настрій псував знатно, але і речі, і іграшки, і продукти привозив, причому, купував понад списку і фрукти, і солодощі. Причому, продукти хороші брав, в фермерському магазині.
– Тільки продукти привозив?
-Ні, багато чого ще. Комп’ютер новий привіз старшій дитині. На зиму повністю одягнув дітей, Ірина розміри написала, він і взуття, і одяг верхній привіз хороший. Якщо порахувати по грошах, скільки він витратив на дітей в ті місяці, вийдуть дуже навіть непогані аліменти.
– Але в руки грошей не давав, виходить?
– Так, тільки продуктами і речами. Ну і ось це неприємно було сестрі, звичайно – дзвонити йому, просити кожен раз, відправляти ці списки, погоджувати їх по пунктах, і ще кожен раз вислуховувати казки про своїх міфічних чоловіків, які тільки і мріють відсипати від дитячих продуктів жменьку гречки.
– Та вже, невесело. І що, хочеш сказати, що таке вже триває рік?
– Ні, в тому-то й річ! Ірина протрималася кілька місяців все, а потім заявила – не хочу більше я такого життя, подам на офіційні аліменти, буду отримувати хо що-небудь, та й добре! Зате не потрібно буде дзвонити, просити, звітувати. І так і зробила в результаті!
– Стала отримувати лише мінімальні гроші на дитину на дитину?
– Так. Я її так сварила за це! Кажу, ну і що, менше стало тебе, якби ти й далі дзвонила колишньому щотижня? Так зате хоч щось би мала з нього! А вона заявляє – мені від колишнього нічого не треба, виростимо хлопчаків самі, мені мама з татом допоможуть. Я кажу, а хто про маму з татом подумає? Не соромно сидіти на їх шиї? Я, каже, працювати піду. Ну так, звичайно, ага, десь на неї чекають працювати зараз. До того ж з дітьми тоді мамі доведеться сидіти від ранку і до вечора, що зовсім не легше.
Я послухала цю історію від Катерини і навіть не знаю, кого мені більше шкода в цій ситуації. Як би я вчинила на місці Ірини.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
