А я думала, ти зрадієш, – кажу я своєму чоловікові. – Це ж не що-небудь, це квартира. Не розумію, що не так? – Ти мала зі мною порадитися, перше, ніж такі серйозні речі вирішувати, – невдоволено бурчить Станіслав. – Вибач, але гроші мої, і я думала, що сама маю право вирішувати, куди і на що їх витратити. Квартиру я для нас купила, щоб не заважати твоїй мамі, і щоб чужим людям за оренду не платити. – Купила для нас, кажеш? А чого ти її на свою маму оформила? – чоловік ніяк не міг заспокоїтись

– А я думала, ти зрадієш, – кажу я своєму чоловікові. – Це ж не що-небудь, це квартира. Не розумію, що не так?

– Ти мала зі мною порадитися, перше, ніж такі серйозні речі вирішувати, – невдоволено бурчить Станіслав.

– Вибач, але гроші мої, і я думала, що сама маю право вирішувати, куди і на що їх витратити. Квартиру я для нас купила, щоб не заважати твоїй мамі, і щоб чужим людям за оренду не платити.

– Купила для нас, кажеш? А чого ти її на свою маму оформила? – чоловік ніяк не міг заспокоїтись.

На це питання я не могла йому дати відповіді. З однієї сторони, і справді, не гарно виходить, бо ми у шлюбі вже три роки, а я навіть не на себе, а на маму оформила право власності, а з іншої – мій чоловік настільки дивно себе поводить, що мені видавалося ризикованим зробити по-іншому.

Відразу після нашого весілля мені зателефонував його рідний брат, і сказав, що мій чоловік йому заборгував 30 тисяч тисяч гривень, а оскільки ми тепер одна сім’я, то я маю повернути його борг.

Я відразу запитала чоловіка – що це таке, а він підтвердив, що це правда, і попросив мене його виручити.

– Візьми з своїх конвертів гроші, і поверни борг Сергію, а ми з тобою потім вже якось порахуємося, адже у нас все життя попереду, – каже Стас.

– А чому ти не можеш віддати гроші з своїх конвертів? – здивовано запитала я.

– Тому що моя мама взяла кредит на весілля, і з цих грошей вона планує його погасити, – пояснив Стас.

Я, наївна, послухала, і зробила все так, як він просив. Вже коли я з ним стала жити, я зрозуміла, що Стас дуже безвідповідальна людина в плані грошей.

Кілька місяців тому мені вдалося продати спадковий будиночок в селі, який вже давно був в моїй власності, але все ніяк покупців нормальних не було, а за безцінь сусідам віддавати його не хотілося.

І тут, покупці знайшлися, заплатили дуже добре. Чоловік мій на радощах став планувати, куди ми витратимо ці гроші.

– Так, мамі в квартирі ремонт капітальний зробимо, купимо їй новий холодильник і нову пралку, а мені машинуууу… Я вже знайшов таку, яку хочу, – висловлював вголос свої плани на мої гроші чоловік.

Я його слухала і розуміла, що цю людину до моїх грошей підпускати не можна. Дай йому волю, він за один день витратить все до останньої гривні, і навіть не згадає, що у мене також можуть бути бажання і плани.

А план у мене був, я уже давно мріяла про власне житло, і зараз у мене з’явилася можливість, щоб здійснити цю мрію.

Мої батьки, як і я, розуміли, що нам треба в першу чергу житло. Тому вони мені допомогли знайти підходящий варіант, який можна було купити за ті гроші, які я виручила з продажу будинку.

Квартира не нова, потребує ремонту, але це все ж краще, ніж все життя жити з свекрухою на її умовах.

Я думала, що чоловік буде радий, бо тепер не треба ні з його мамою жити, ні по знімних квартирах скитатися.

От тільки чоловік неприємно здивував мене своєю реакцією.

– Як це ти купила квартиру? Навіщо?

– Ну як навіщо? Щоб у нас був свій куток.

– Чому ти не порадилася зі мною?

– Тому що знала, що ти будеш проти. Ти тільки те й робив, що мріяв витрати гроші на всякі дурниці, я ж знайшла їм більш раціональне застосування.

– Звичайно, купила собі квартиру як егоїстка, а я залишився ні при чому.  Хіба так чинить дружина, яка кохає свого чоловіка? Одним словом, так – продавай цю квартиру і повертай гроші назад. Я уже придивився авто, і мамі своїй пральну машинку і холодильник.

– Стасе, я не буду цього робити, навіть не подумаю, – заявила я.

– Тоді я подам на розлучення. Ти цього хочеш? Зруйнувати своєю жадібністю наші стосунки? – став говорити чолові, в надії, що це якось вплине на моє рішення.

Та я йому прямо сказала, що це він давно все зіпсував, і не без допомоги своєї мами.

Чому я за свої гроші маю робити ремонт в її квартирі? Хіба це мудро? Якщо мені вистачило на свою квартиру? Я вважаю, що зробила дуже раціональний вчинок – витратила гроші на те, що нам було найбільше потрібно. Для чого все життя жити у свекрухи, якщо можна жити в своїй квартирі?

А те, що я оформила квартиру на маму, може і виглядає як підлість, але я себе перестрахувала. Я впевнена, що якщо чоловік надумає розлучатися зі мною, він з тих людей, які без зайвих докорів сумління відсудять половину.

Чоловік зі мною не розмовляє, і не перестає вимагати, щоб я продала квартиру, а потім ми разом подумаємо, що робити з грошима.

Мені це видається дуже нерозумно. Навіщо всі ці зайві дії? Це мої гроші, я їх витратила на дуже потрібну для нас річ – житло. Не можу усвідомити, чому чоловік такий невдячний, і так нерозумно себе поводить?

Зараз мої батьки доробляють в тій квартирі ремонт, і до Нового року я планую вже переїхати. Тільки от що робити з чоловіком, який ніяк з цим змиритися не може.

Яка ваша думка? Хто з нас неправий?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.