fbpx

А через пів року я дізналася, що Віктор одружився. Я ще довго йому після того телефонувала, та він не відповідав. Я дуже шкодую, що послухала тоді подругу і прийшла вранці додому. Тепер ми залишилися з сином одні

Коли мені було десять років мої батьки розлучилися. Так вийшло, що я залишилася жити з мамою, а братика забрав до себе мій батько. Спочатку було все добре, але потім моя мати все частіше стала приділяти увагу своїм не дуже хорошим друзям. Вона могла по декілька днів не приходити додому. І в один день мама не повернулася взагалі.

У підсумку я опинилася в дитячому будинку. Було важко, але я старалася як могла. Там я подружилася з хлопцем Денисом. Він підтримував мене як міг. Я в нього закохалася і ми почали зустрічатися. У 17 років я зрозуміла, що чекаю дитину. В призначений термін в мене з’явився прекрасний синочок Данило. Так вийшло, що коли Денис вийшов з дитбудинку, я втратила з ним зв’язок, говорили, що він поїхав в інше місто, тому якось знайти його і повідомити про дитину я не могла.

З часом нам з Данилом виділили кімнату в гуртожитку і ми стали жити удвох. Я влаштувалася на роботу, він ходив у садочок. Так минали дні за днями, поки я не познайомилася з Віктором.

Я тоді працювала продавцем в магазині. Одного разу прийшов молодий чоловік, ми з ним розговорилися і він запросив мене ввечері прогулятися. Я погодилась. Так ми почали зустрічатися. Я відразу повідомила його, що у мене є син. Віктора це не бентежило і я цьому дуже була рада. І ось приблизно через пів року ми стали жити разом, у нього в квартирі. Спочатку було все просто чудово, я була на сьомому небі від щастя і думала, що нарешті і в нас з Данилом життя налагодилось.

Але, мабуть, мені чогось не вистачало. Одного разу, коли Віктор пішов на нічну зміну, мені зателефонувала подруга і запропонувала піти трохи погуляти і розвіятись. Спочатку я відмовлялася, але подруга наполягла на своєму і я з нею пішла в клуб.

Не буду вдаватися в подробиці, але прийшла я додому вранці. Пам’ятаю тільки одне, Віктор сидів на кухні і був дуже сердитий. Він підійшов до мене і сказав, щоб я збирала речі і йшла з його квартири. Тільки в той момент я зрозуміла, що накоїла, але вже було не можна нічого повернути.

Так ми з Данилом повернулися до себе. Кілька разів я телефонувала Віктору, але він не брав слухавку. А через пів року я дізналася, що він одружився. Я дуже шкодувала, але вже було пізно. Тепер я живу зі своїм сином у двох і перед сном завжди плачу. Так, я сама в усьому винна, я сама зруйнувала своє життя, я дуже шкодую про це і буду шкодувати все життя.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page