fbpx

8 років я складала кожен євро, бо захотіла трикімнатну квартиру в центрі міста собі купити. Але про свої плани дітям я нічого не говорила. А навіщо взагалі їм про це знати? Я ж їх житлом забезпечила. І ось, коли вже все було готово, я оголосила всім, що купила квартиру собі, навіть на новосілля сина з невісткою і доньку з зятем запросила. З цього моменту все і почалося

Гроші, гроші, гроші… Я думала, вони мені життя полегшать, а натомість я маю ще більше проблем.

Я в Італію поїхала на заробітки 18 років тому. Бо жила не те, щоб бідно, але не так, як хотіла.

Ми з чоловіком в селі мали невеликий приватний будинок. Але у нас двоє дітей підростало, і я хвилювалася, що як прийде час, ми не будемо мати що їм дати.

У нас в селі прийнято так, що батьки своїх дітей стараються житлом забезпечити – хто в свою хату приймає молодят жити, хто віддає якусь спадкову бабусину, а хто і квартиру купує чи будинок будує.

А я не мала нічого, і дуже цим переймалася. Чоловіка мого ці проблеми не хвилювали, він вважав, що вже минули ті часи, що батьки мали щось дати, і тепер діти самі мають про себе думати.

Та я його не слухала, і як тільки у мене з’явилася можливість поїхати на заробітки, я нею скористалася.

Оскільки і син, і донька, завжди казали, що хочуть жити в місті, то я їм купила по квартирі. І з ремонтом допомогла.

Син першим одружився, і я йому двокімнатну квартиру купила.

А через 5 років таку ж доньці на весілля подарувала.

Коли дітей я намістила, то трохи заспокоїлась, і з почуттям виконаного обов’язку вирішила, що тепер настав час і про себе подумати.

Спочатку я з чоловіком розлучилася, а потім стала собі на житло гроші збирати.

8 років я складала кожен євро, бо захотіла трикімнатну квартиру в центрі міста собі купити.

Але про свої плани дітям я нічого не говорила. А навіщо взагалі їм про це знати? Я ж їх житлом забезпечила.

І ось, коли вже все було готово, я оголосила всім, що купила квартиру собі, навіть на новосілля сина з невісткою і доньку з зятем запросила.

З цього моменту все і почалося. Першою не витримала донька, сказала, що як так можна – так бездумно гроші витрачати? Вона не розуміє, навіщо мені одній така величезна квартира.

Син її підтримав, і додав, що мені і однієї кімнати вистачило б, а решту грошей я могла б між ними двома поділити.

Не повірите, але через цю квартиру діти так на мене образилися, що перестали зі мною спілкуватися.

А я щиро не розумію – що я зробила не так?

Я читала такі історії, але ніколи не думала, що це станеться і зі мною.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page