fbpx

8-го березня в моєї свекрухи був день народження. Вона, як завжди, запросила і нас до себе. Ми з чоловіком гарний подарунок купили. На святі мала бути ще й зовиця, але я не хвилювалася, адже ми з нею добре спілкувалися завжди

Це відбулося минулого року, було перед 8 березня. В цей день у моєї свекрухи якраз день народження.

Ірина Дмитрівна завжди запрошує нас до себе в цей день, тому я навіть ніколи не домовлялася з кимось відзначати це свято. І в той раз теж мама чоловіка запросила нас до себе. Ми з чоловіком вибрали їй гарну сукню у подарунок і збиралися йти до мами, як завжди.

Та тоді якраз у моєї рідної сестри народилася донька, тому я попередила Ірину Дмитрівну, що не зможу до неї прийти, бо маю поїхати до сестри, зі зрозумілих причин, а прийде лише чоловік, він і привітає свою матір. Вона сказала, що все розуміє, що в мене дійсно причина поважна.

Та в останній момент сестра сказала, щоб я йшла з чоловіком до його мами на день народження, а до неї довідаємося обоє в інший раз.

Я подякувала своїй Людмилі за розуміння і стала збиратися до своєї свекрухи на день народження.

Коли ми прийшли, Ірина Дмитрівна здивувалася, але сказала, що дуже рада мене бачити.

Крім нас з чоловіком, ще була його рідна сестра зі своєю сім’єю. Ми віддали їй подарунки і сіли за святковий стіл.

Гарно посиділи, спілкувалися, а коли подавали торт, то свекруха сказала, що хоч у неї і сьогодні день народження, але 8-го березня жіноче і свято і урочисто вручила своїй доньці золоті сережки. Сказала, що подарунки готувала заздалегідь, вона не знала, що я прийду, бо я передумала в останній момент, а її не попередила.

Мені якось так на душі стало важко в цю хвилину, це так не гарно виглядало. Ну невже так можна робити? Вже б не вручала ті сережки доньці при мені, подарувала б іншим разом. Я розумію, що я їй чужа людина і для мене вона б не готувала такий коштовний подарунок, навіть, якби знала, що я прийду. Але для чого ось так псувати відносини у нашій родині. Я ледь дочекалася вечора, щоб поїхати додому, бо так мені непросто далося це свято. Чоловік розуміє мене, але каже, мовляв, а що я міг зробити?

Після цього свекруха і зовиця поводять себе так, наче нічого не сталося, що все так має бути. Та я сказала чоловікові, що більше не піду до мами його, навіть, якщо вона нас і цього разу запросить.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page