7 років ми з чоловіком живемо у квартирі свекрухи. У нас вже є донечка.
Живемо ми з мамою чоловіка непросто, у мене з нею досі не з’явилися добрі відносини. Вона постійно повчає мене, докоряє мені, у нас з нею постійні суперечки на рівному місті.
Інколи я прошу свого чоловіка, щоб він поговорив зі своєю матір’ю, але він вперто говорить, що в наші відносини він втручатися не буде, ми жінки і самі маємо знайти спільну мову між собою.
Але нам не вдається уникнути суперечок тому, що живемо ми під одним дахом. Це квартира мами мого чоловіка, а значить вона тут господиня. А я так. Всього лише дружина її сина і не маю права голосу. Я це розумію, але думаю, що теж заслуговую поваги хоч трішки.
Раніше було мені трішки простіше: я цілий день проводила на роботі, після неї йшла в садочок за донькою. Зустрічалися зі свекрухою ми тільки ввечері на пару годин і розходилися кожна по своїх кімнатах. Але навіть двох-трьох годин вистачало, щоб вислухати, яка я погана господиня та мати для своєї дитини, що вона приготувала вечерю і прибрала в будинку, а я просиділа весь цей час на роботі за копійки. Якби я не працювала, то робила б, те ж саме. Я, не соромлячись, говорила їй про це. Пізніше я принципово перестала їсти те, що готувала моя свекруха. Готувала своїй сім’ї сама. Це моє рішення теж викликало бурю невдоволення у мами мого чоловіка, адже вона почала скаржитися, що я не ціную її працю і ще й харчами перебираю.
Але, на жаль, три місяці тому мене звільнили з роботи. Відтоді моя свекруха не втрачала кожної можливості нагадати мені, що я сиджу на шиї у її сина. Тоді я старалася не бути з нею на кухні одночасно. Адже не хотілося слухати щоразу щось про себе не дуже хороше, і думала, що так буде краще для всіх.
Днями у нас з чоловіком буде сьома річниця весілля. Чоловік запропонував відзначити її і відправитися в Туреччину на відпочинок. Річниця на морі: тільки я і чоловік. Я ще ніколи не відпочивала за кордоном, а тут чоловікові трапилася путівка по вигідній ціні. А дочку свою ми хотіли залишити на бабусю на цей час.
Коли чоловік повідомив про це своїй мамі, то свекруха почала обурюватися. Вона говорила, що могли б і її думки запитати перед тим, як планувати таку подорож і відпочинок свій. І взагалі, яке мені може бути море, я ж не працюю, гроші потрібно берегти, а не витрачати на якісь розваги.
Мені стало прикро, адже всі ці 7 років я працювала сумлінно і приносила кожну копійку в дім, а зараз я залишилася без роботи, шукаю її, мені самій не просто, а тут ще й постійні докори.
Це було останньою краплею. Я сказала своєму чоловікові, що не хочу більше ніякої путівки, не хочу відпочинку. Я стала просити чоловіка, щоб він на ці гроші орендував квартиру, а я шукатиму роботу, щоб мені було жити трохи легше. Бо я втомилася постійно слухати лише одні скарги всі ці роки.
Тепер свекруха мовчить, бо розуміє, що ми з’їдемо. Чоловік говорить, що все добре, щоб ми жили у мами. А я не знаю, що робити, бо гроші ми ці витратимо, а життя моє не зміниться.
Я й так стараюся для своєї родини, чому ж всі тоді хороші, а я – ні? Чим я завинила?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pikabu.
