А 7 квітня у моєї тещі був день народження.
Святкували ми в невеличкому ресторані, було багато друзів і родичів там.
Ресторан, звісно, був дорогий, в центрі нашого міста.
Тато й мама моєї дружини Світлани люди досить заможні, вони мають кожен свій бізнес, живуть добре, на заздрість людям.
Ми з Світланою самі живемо на орендованій квартирі, нещодавно лише одружилися, молода сім’я.
Я з небагатої родини, заробляю непогано, але власного житла поки придбати не можемо, відкладаємо гроші, на перший внесок, щоб взяти квартиру в кредит, але це нам зараз важко вдається, бо ціни дуже швидко ростуть і часи непрості.
Живемо ми, звісно, зовсім непогано, але батьки моєї дружини рівняють нас по собі і не раз дорікали, що хотіли б собі багатшого зятя.
Ми на день народження матері Світлани купили в подарунок кухонний комбайн, дружина сказала, що вона давно такий хоче, але в магазин немає коли піти, щоб вибрати, часу не має.
Святкували шикарно, гості несли подарунки, які коштували чимало грошей, адже і друзі у них заможні, такого ж статусу, як і самі батьки моєї дружини.
Ми вручили їй кухонний комбайн.
Мама дружини так незадоволено глянула на нього і при людях сказала:
– Дякую, сину, за такий дуже потрібний подарунок, але не потрібно було купувати таку дешеву і непотрібну річ. Я, звісно, мріяла, щоб у моєї доньки був багатий чоловік, але вже, як є, нічого не вдієш.
Всі затихли, ще довго дивилися в мій бік.
Мені так прикро стало від таких слів матері моєї дружини, хотілося розвернутися і просто піти додому, але дружина попросила, щоб ми залишилися і я просто просидів весь вечір.
Я не знав, що мені сказати і як після того говорити з батьками своєї дружини.
Дуже прикро коли стаєш родичем багатих людей, а сам родом з бідної родини.
Вони дуже швидко зазнаються і перестають добре ставитися до інших, бідніших за себе, перестають цінувати добро.
Прикро, звісно, що мені доведеться спілкуватися з тещею і тестем і далі, адже вони батьки моєї дружини.
Але вони ставляться до мене не по-людськи, для них гроші на першому місті і ніколи не зміняться вони.
Як мені себе поводити з ними, щоб вони теж мене поважали і рахувалися зі мною, а не дивилися, як на бідного родича?
Фото ілюстративне.
