Чи часто у вас виникає бажання подивитися фільм, який залишить всередині непоборний слід? Якщо так, то ця добірка саме для вас.
«Завдання полягає в тому, щоб зачепити струни вашої душі. Звичайно, робити це буду не я, а режисери, актори, сценаристи та інші учасники знімальної групи. Дозволю собі лише скласти кінематографічний список», – пише Енн Лобанова в колонці для Zagranitsa.com, передає НВ.
1. Сім життів/Seven Pounds, 2008
«За 7 днів бог створив наш світ. За 7 секунд я зруйнував свій».
«— Чому я?
— Просто ви хороша людина, навіть коли не знаєте, що на вас дивляться».
«— Ви не вважаєте себе хорошим чоловіком?
— А що ви відповісте, якщо я вам задам питання?»
Перш за все, хочеться сказати, що цей фільм є чимось набагато більшим, ніж черговий спалахом в сучасному кінематографі. Цей фільм змушує замислитися, пірнути в аналіз власних вчинків, а найголовніше – він змушує відчути. Ні, навіть не так – відчути.
Відчути головного героя, відчути його історію і те, що твориться у нього всередині. На самому початку фільму нам дають зрозуміти, що ми маємо справу з особистою трагедією, особистою катастрофою окремо взятої людини. Чому ж я раджу подивитися цей фільм? Тому що він нагадує нам про те, що у всього є зворотна сторона.
Земфіра говорила, що біль тим і корисна, що змушує рухатися далі. І вона права. Напевно, у кожного був в житті момент, який поділив її на «до» і «після». І не можна забувати, що навіть «після» може скластися новий світ.
«Сім життів» — фільм з особливим присмаком, фільм, після якого ви просто так не вимкнете комп’ютер і не підете займатися звичайними справами. Не виключаю, що він змусить вас змінити щось в житті вже зараз.
2. Мед в голові/Honig im Kopf, 2014
«— Що ти відчуваєш, коли все забуваєш?
— Ніби у мене мед в голові. Ніби все склеєно».
Чимало кінострічок присвячено хворобі Альцгеймера, але цей фільм володіє гіркою чарівністю, яку неможливо не помітити.
Якщо говорити про сюжет, то тяготи, пов’язані з даною недугою, не виходять на перший план – більш яскраво і значимо тут показуються відносини онуки й дідусі. Втім, якщо не знати, що головний герой хворий, то можна подумати, що він просто трохи дивакуватий. Дивацтва є є у всіх, чи не так?
Теплий гумор, зворушливість, легкість і глибина — все це в даній кінострічці є.
3. Любов/Amour, 2012
«Уява і реальність мають мало спільного».
Фільм, який заслужено отримав «Золоту пальмову гілку» на 65-му Каннському кінофестивалі.
Що змушує нас вірити у вічне кохання? Старенькі, які гуляють в парку за ручку.
Але цей фільм набагато більш багатогранний, його смак більш терпкий і гіркий. В основі сюжету – літня пара в момент переломного для них періоду. Ганна серйозно захворює, а її чоловік доглядає за нею, як тільки може.
Нам відомі приклади подібних вчинків з життя. Багато хто сприймає таку поведінку як виконання боргу, беззастережне правило. Безсумнівно, пройти через такі випробування дуже складно, але набагато складніше пронести через стільки років і труднощів непідробну любов до людини.
«Любов» — це більше, ніж просто любов, більше, ніж просто про кохання. Це молитва великому почуттю, у якого не існує кордонів.
4. Таємний знак//An Invisible Sign, 2010
«Я могла перетворити на жах свої числа».
«Життя набагато складніше математики».
«Потім я зрозумів, що якщо я не повинен бути числом, то зможу бути всім».
Кожен з нас в якийсь період свого життя хоче втекти і сховатися в іншому світі. Нехай навіть цей світ не зрозуміють оточуючі люди. Для Мони Грейс таким світом стали числа. Здається, це не випадковість. Адже тільки числа постійні і незмінні, тільки їм можна довіритися напевно. Чого не скажеш про життя: у долі маленької Мони сталася подія, яка перевернула все її подальше життя – її батько захворів. Дівчинка намагалася його врятувати, ставила перед собою завдання, вигадувала умови, але нічого не допомагало. По суті, вона залишилася одна. Поруч з нею тільки її числа.
У дорослому житті числа для головної героїні стають певним прикриттям, щитом. Але навіть такі точні поняття можуть призвести до чогось метафоричного і нез’ясовного. «Таємний знак» — це фільм про знайдену знову надію, про любов, самопожертву і біль.
5. Поки не розбудять нас голоси живих/Till Human Voices Wake Us, 2002
«— Якщо метеликів приваблює світло, чому вони не з’являються вдень?
— Тому що вдень світло саме їх знаходить».
«— У цього є назва?
— Чого?
— У відображення місяця у воді.
— Не думаю.
— Така краса повинна якось називатися».
«Мені здається, тобі сняться сни. Ти просто їх не пам’ятаєш».
«Коли люди щось вигадують, завжди приходять до правди. Несвідомо».
Цей фільм повинен сподобатися тим, хто любить розглядати відображення у відображеннях. Історія розвивається навколо психоаналітика і дівчини, яку він врятував від самогубства, навколо їх взаємодії і спілкування.
Ні, тут не буде гасел і промов про те, що життя прекрасне і треба цінувати кожну мить. Тут буде подорож по минулому і справжньому, укладеними в знак нескінченності: одне призводить до іншого, завжди.
Фільм володіє особливою атмосферою, і тому для нього потрібен особливий настрій. Кадри, діалоги, музика — все це гармонійною мозаїкою стає об’ємним лабіринтом, в якому, на перший погляд, немає виходу.
6. Пелікан//Nicostratos le pélican, 2011
«— Це твій пелікан? Чому ти мовчав?
— Я ним не володію, ми друзі».
«Всі проблеми від того, що люди прагнуть все отримати задарма».
«Я сумую за ним, навіть коли він тут».
Кіноробота Олів’є Орлі висвітлює захоплюючі дух пейзажі чарівної Греції. Якщо цього вам мало, щоб подивитися, нарешті, цей фільм, читайте далі.
Фільм оповідає про сина і його батька, який сумує після смерті дружини. Ця туга і депресія віддаляє його від найближчої йому людини. Але з’являється пелікан, за яким доглядає хлопчик, і взаємини рідних людей починають змінюватися.
Що примітно, пелікан — символ шляхетності, самопожертвування, батьківської любові і милосердя. Але пеліканом в даній ситуації може бути що завгодно – спільна поїздка, приготована разом вечеря, добрий жарт.
Якщо хочете посміятися, трохи поплакати, порадіти і, знову ж, насолодитися картинами сонячної Еллади, цей фільм саме для вас.
7. Життя прекрасне/La vita è bella, 1997
«Немає нічого потрібніше за непотрібне».
«— Ви давно навчилися водити?
— Хвилин 10 тому.
— Я думала, ще пізніше».
«Мовчання — найгучніший звук».
Цей фільм-володар кількох Оскарів. Напевно, багато хто його бачив. У моїй збірці присутній для того, щоб зайвий раз нагадати, які фільми варто і хочеться переглядати не один раз.
Події відбуваються в концтаборі часів Другої світової війни. Батько придумує версію подій для сина: все, що відбувається навколо — гра, і потрібно не потрапити на очі наглядачам. Стрічка заново відкриває нам істинне значення слів «любов» та «сім’я». Здавалося б, у такій історії немає місця гумору, але батько вміє обернути все так, щоб син посміхався.
Гіркоту поневірянь, любов без умов, торжество життя. І якщо мене коли-небудь запитають, яким фільмом я б описала справжню любов, без сумнівів відповім – «Життя прекрасне».
Під час написання цієї статті мені здавалося, що я заново переглядаю всі перераховані картини. Складно вмістити в грудну клітку навіть такі, стислі їх версії, і діапазон почуттів, що виникають від них. Слідом прийшло усвідомлення, що таким і має бути кіно – воно має приголомшувати твого внутрішнього героя.
Приємного перегляду!
Читайте також: УКРАЇНА НЕЙМОВІРНА!: ВРАЖАЮЧЕ ВІДЕО КРАЇНИ З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬТУ
