fbpx

5 років тому сестра купила, нарешті, будинок, і весь цей час по легенько собі ремонт робила. Вона покликала нас з чоловіком, щоб ми приїхали і оцінили. А потім сестра віддала мені документи на свою квартиру, і сказала, що тепер вона моя. Гроші, які я їй кілька років збирала з оренди, вона також не хотіла брати. Коли я їй сказала, яку суму я назбирала для неї за оренду, і запитала, коли їй їх повернути, сестра мене неабияк здивувала – вона сказала, що це мої гроші, і квартира та тепер теж моя. Відмовлятися я не стала, бо і житло, і гроші нам дуже потрібні. Ми з чоловіком живемо небагато, маємо трьох донечок, і усі містимося в двокімнатній квартирі. Але і розчуленню моєму теж не було меж. Мені здається, що не знайдеться ще одної такої людини, як вона – щоб просто так віддала сестрі і квартиру, і гроші

– Ось ключі від квартири, а ось – гроші, – сказала мені моя рідна сестра і протягнула пакунки з грошима, в яких було тисяч 10 євро, не менше.

Сестра моя заробітчанка, і я собі подумала, що вона приїхала у відпустку, і хоче, щоб я її квартиру і її гроші сторожила. А воно мені треба? Її гроші – нехай сама про них і думає.

Але сестра мене здивувала, сказала, що це тепер все моє – і квартира, і гроші.

– Тобі потрібніше, бери, навіть нічого не думай! – сказала Віра.

Цим вчинком моя рідна сестра мене дуже здивувала, чесно кажучи, я такого від неї аж ніяк не сподівалася. Віра була в Іспанії останніх 15 років, додому приїжджала рідко, бо не має власної сім’ї.

Сестра у мене хороша, навіть дуже, її добротою часто люди користувалися. В свій час вона зустрічалася з одним чоловіком, навіть впустила його жити до себе, але він пожив у неї рік на всьому готовому, а потім, коли знайшов кращий варіант, просто зібрав свої речі і пішов.

Сестра тоді дуже важко це переживала, адже ми жили в невеликому містечку, де всі все про всіх знали, і те, що від сестри пішов наречений, люди ще довго цю новину обговорювали.

Вірі тоді було 32 роки, вона після цього вже втратила надію, що її особисте життя налагодиться, тому через кілька місяців вона зібралася, і поїхала за кордон.

Свою однокімнатну квартиру вона стала здавати квартирантам, а я їй всі гроші з оренди на купку складала.

Віра відразу сказала, що в ту квартиру вона вже не вернеться і тому попросила мене, щоб я просто брала у квартирантів гроші щомісяця і складала їх на купку.

Я так і робила, допомагати в цьому плані сестрі мені було не складно зовсім.

Віра, як тільки почала щось заробляти, зразу стала придивлятися на будинки за містом.

5 років тому сестра купила, нарешті, будинок, і весь цей час по легенько собі ремонт робила. Вийшло дуже навіть гарно.

Вона покликала нас з чоловіком, щоб ми приїхали і оцінили. Все справді вийшло на найвищому рівні.

А потім сестра віддала мені документи на свою квартиру, і сказала, що тепер вона моя. Гроші, які я їй кілька років збирала з оренди, вона також не хотіла брати.

Коли я їй сказала, яку суму я назбирала для неї за оренду, і запитала, коли їй їх повернути, сестра мене неабияк здивувала – вона сказала, що це мої гроші, і квартира та тепер теж моя.

Відмовлятися я не стала, бо і житло, і гроші нам дуже потрібні. Ми з чоловіком живемо небагато, маємо трьох донечок, і усі містимося в двокімнатній квартирі. Але і розчуленню моєму теж не було меж.

Мені здається, що не знайдеться ще одної такої людини, як вона – щоб просто так віддала сестрі і квартиру, і гроші.

Вірі зараз 47 років, виглядає вона чудово, і має будинок та гроші, а головне – добре і чуйне серце. Єдине, чого їй не вистачає – це сімейного затишку і особистого щастя.

Я вже давно помітила, що добрим людям чогось не щастить.

Але я щиро бажаю своїй сестричці, щоб у неї все це з’явилося, дуже хочеться, щоб і вона змогла відчути радість і щастя від сімейного життя.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page