Мені 75 років, я життя прожила, і з впевненістю можу сказати, що в житті буває по-всякому, і головне тут зберегти людяність.
Моя єдина донька Оксана 5 років тому поїхала на заробітки в Іспанію. Всі гроші вона додому висилала, і ми разом з внуком (сином Оксани), вже на місці вирішували, як і куди їх витрачати.
Гроші я не витрачала, все складала на купку, і в результаті назбиралася чимала сума. Ми тоді з Оксаною вирішили, що треба Олексію квартиру купити. Хлопцю вже 28 років, він от-от одружуватися надумає, то буде мати готове житло.
У Оксани моєї доля склалася не найкращим чином. Вона вийшла заміж в 20 років за дуже гарного хлопця. Петро був приїжджий, то ж став з донькою у нас жити.
Зять завжди мені дуже подобався, я з ним жодного разу ніколи не сварилася і не мала жодних непорозумінь.
Петро був дуже працьовитий, в свій час він їздив на заробітки і за ці гроші звів на нашому подвір’ї дуже гарний будинок. Хоча знав, що все офіційно оформлено на мене, і йому тут у нас нічого не належить, та все одно вкладався в по-суті не своє.
Скажу чесно, зятя свого я дуже поважала, за ці роки він став мені сином.
Але, так сталося, що проживши з моєю Оксаною 20 років у шлюбі, у Петра з’явилася інша жінка.
Вони з донькою останнім часом погано ладнали, постійно мали якісь суперечки, і в результаті, зять зібрався і пішов до тієї іншої жінки.
Було це 10 років тому. Петро тоді не взяв з собою нічого, лише свої особисті речі.
Мені було прикро, що у них якось так негарно все вийшло, але що я могла зробити?
5 років тому Оксана з дому за кордон поїхала, от і залишалася я зовсім сама.
А на початку цього літа Петро в наше село повернувся. Я очам своїм не повірила, коли побачила його у себе на подвір’ї.
Колишній зять розповів, що він захворів, перестав гроші заробляти, от його і вигнала дружина. А йти йому нікуди, у нього крім нас нікого не має.
Глянула я на Петра, глянула на свій великий будинок, збудований за його гроші, в якому я зараз живу сама, і сказала, що він може жити тут скільки буде треба.
Я вважаю, що вчинила по-совісті, адже і справді, всі 20 років Петро вкладався в наше майно. Хіба я маю право після цього вигнати його на вулицю?
Подумала – внук квартиру має, Оксана додому з Іспанії ще не скоро приїде, а мені одній скільки треба?
Та коли про цей мій вчинок дізналася Оксана, вона дуже розізлилася, сказала, що я вчинила щодо неї несправедливо, можна сказати, зрадила її, коли прийняла зятя до себе назад.
Гроші висилати Оксана перестала, зі мною не спілкується, а я щиро не розумію, що я зробила не так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
