Українці розповіли про найгірші роботи, на яких доводилось працювати в країнах Азії, пише Газета.ua
Робота на слоновій фермі, Індія
Щодня найнятий працівник повинен стежити не тільки за чистотою слонів, але й збирати в мішок їх екскременти, варити їх і робити з них папір.
“Я дуже бридлива людина, і мені було складно працювати на слоновій фермі. Це не робота – це пекло, там дуже неприємний запах. Спочатку я збирав ці екскременти, а потім варив. Ми це робили, щоб потім перетерти і зробити папір для дітей. А мій начальник посміхався і казав, що він єдиний у світі придумав такий спосіб”, – розповів Руслан Ханумак, який працював на фермі.
Робота на саморобному заводі з переробки пластику, Індія
На заводі працівник повинен перебирати пакети з пластиком і сортувати їх на 3 категорії, потім розподіляти за конвеєр. Робота складна, оскільки потрібно стояти на ногах більше 12 годин у закритому просторі.
“Мені ця робота запам’яталася дуже сильно. Це було в нетрях Індії. По-перше, на заводі не було чим дихати, бо там все закрито і смердить пластиком. По-друге, дуже довга зміна на ногах. Одного разу, коли я перебирав пластик, я вколовся шприцом, який був у сміттєвих пакетах. Ми одразу ж поїхали в лікарню, там все прочистили, нічого не знайшли. Роботодавці сміялися наді мною, але мені і справді було страшно за своє життя”, – згадує Руслан.
Збір сміття в Гонконзі
Потрібно збирати сміття у під’їздах, підвалах, сміттєвих баках. Оскільки Гонконг – це одна з найрозвиненіших країн у світі, часто працівники знаходять багато ексклюзивних речей: нові ключки для гольфу, комп’ютерні ігри, але нічого собі категорично не можна брати, за цим слідкують і можуть не заплатити.
“Якщо ти хочеш зрозуміти, як людина живе, подивися її сміття. Я побачив, що люди викинули третю “Соньку”, я дуже люблю ігри і завжди мріяв про таку. Але ти зобов’язаний усе, що знайдеш, віддати, інакше тебе в прямому сенсі цього слова закопають, там усе суворо перевіряють. А ще я кота в смітті знайшов мертвого. Спочатку думав, що це рушник. Побачити мертву тварину було дуже неприємно”, – говорить українець.
Будівельник Великої китайської стіни
Будувати китайську стіну – справа нелегка. Більше 3 годин будівельники йдуть до неї пішки під спекотним сонцем, а потім ще 3 години місять цемент.
“Мене супроводжувала бабуся, якій 80 років. Я так швидко навіть у 17 років не ходив, як вона. Вона важить 40 кг. Двічі на день туди і назад ходить, проводжає на роботу. Коли я туди прийшов, уже втомився так, що нічого не хотілося. І подумав, що це кінець роботи, але мені потрібно було працювати ще 3 години”, – з жахом розповів Ханумак.
Миття слонів, Таїланд
Це одна з найлегших робіт. У працівника є свіже повітря, тінь – а це вже дуже багато для комфорту. Необхідно 6 годин просидіти в ставку і постійно мити слона.
“Спочатку треба обійняти слона, щоб він до тебе звик. А потім вже зануритися разом у воду і почати мити”.
Читайте також: УКРАЇНКА РОЗПОВІЛА ПРО ЗАРПЛАТИ І ВИТРАТИ В АМЕРИЦІ
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна