А самі перші 30 років свого шлюбу Люба думала, що у них з її чоловіком Дмитром дуже зразкова сім’я.
Дмитро – спокійний, як скеля, відповідальний, надійний, з золотими руками, не просто казкова мрія, а не чоловік. Усі родичі постійно говорили, що Любі дуже пощастило з чоловіком. Про таких кажуть “все в дім”. І Любов йому до пари: господиня зразкова, завжди чистота скрізь, чудова мати. За тринадцять років народили і виростили двох дітей. У будинку завжди пахло пирогами та борщем, друзі та рідні любили приходити в гості, відзначали свята, компанією їздили на пікніки, весь час щось затівали, не було нудно в їх родині.
А закінчилося це сімейне щастя банально, як у багатьох: Дмитро зізнався Любі, що, здається, закохався в іншу жінку. І справжнє почуття у нього – там, далеко від дому, а не тут. А те, що було у них, це просто по молодості і по звичці, як у багатьох людей таке буває. Справжня любов – вона не така, і борщі в ній – не головне.
Нічого не вдієш, розлучилися і стали жити кожен своїм життям.
Дмитро одружився на своїй Марині, народилася дитина. Злі язики стверджували, що Маринка – повна протилежність вірній і господарській Любі. “І що він у ній знайшов?” – дивувалися всі. Ледача, нечупара якась, зовсім не така хороша, як його колишня дружина. У будинку все робив Дмитро: і за дитиною він гарно доглядав, і готував, і посуд мив. Навчився і борщі варити, і млинці пекти, адже на Марину в цьому плані надії було мало.
– Тепер, мабуть зрозуміє! – говорили подруги Любі. – Оцінить, що таке налагоджений побут. Прийде до тебе ще, ось побачиш.
Але Дмитро повертатися до першої дружини Люби зовсім і не поспішав.
А ось вже через кілька років трапилося щось недобре: Дмитро занедужав.
Фахівці тільки опускали очі і знизували плечима, надія залишається тут завжди, поки людина жива. Треба сподіватися. А там, як Бог дасть.
Почалося серйозний і непростий період в житті чоловіка: перебування в стаціонарі. Марина через кілька тижнів такого життя зібрала дитину і подалася кудись, а куди – ніхто не знав, а до Дмитра в лікарню прийшла Люба. Та так і залишилася – сиділа поруч, тримала за руку, розмовляла, втішала, приносила з дому в затишних баночках бульйон і смачненький узвар – в загальному, доглядала день за днем і ставила на ноги.
І, мабуть, завдяки цій турботі сталося диво – Дмитро пішов на поправку.
Видужав, прийшов до Люби – пробач, мовляв, нерозумного такого, прийми назад мене! Сам не знаю, що зі мною сталося, був як в тумані! Тепер все зрозумів, усвідомив. Почнемо спочатку, з чистого аркуша.
Люба добре подумала і пробачила. Зажили як і раніше: Люба пекла пироги і варила компоти, Дмитро зробив в кімнатах ремонт, повернули собі коло старих друзів, які із задоволенням потягнулися в гостинний та затишний будинок. Виросли діти, народився у подружжя онук. Всі були просто впевнені, що Дмитро і не згадує про своє захоплення молодості, тим більше, Марини і не було в місті.
Тільки одного разу вона повернулася до своїх батьків, які жили недалечко. З двома дітьми – сином Дмитра і ще однією дитиною, невідомо де її батько був тепер, та й нікому вже до того діла й не було зовсім. Не в найкращій формі, бліда, злиденна, напівголодна. Подзвонила Дмитрові і попросила про зустріч. Він пішов, здавалося, неохоче до неї, а у Люби все в той вечір валилося з рук. І, як виявилося, не дарма – на наступний день Дмитро зібрав знову свою стару торбу, взяв найнеобхідніші пожитки, сказав Любі, що він нерозумний чоловік і її не гідний, і пішов до своєї Марини.
Живе з нею, орендують квартиру, виховує свого сина і ще одну дитину Марини від, пече по неділях млинці і не скаржиться. Правда, виглядає не дуже, але може бути, це наслідки перенесеної кілька років тому недуги. Та й роки вже дають про себе знати, адже це не 16 йому давно. Хоча, з іншого боку, поки немає ще й п’ятдесяти.
І всі рідні, друзі, сусіди, які знають цю історію в такому великому подиві. Ніхто не вірить, що можна ось так підло розплатитися за добре серце хорошої людини. Вона найкращі роки свого життя йому віддала, стільки тепла, любові та турботи дала. А він?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
