fbpx
Життєві історії
3 роки тому я вийшла заміж за багатого чоловіка. Олег на весілля запросив усю свою і мою родину. Людей було багато, але навіть мої рідні дивилися на мене з заздрістю. А потім ми поїхали за кордон. У мене зараз багато грошей, я не ходжу на роботу, але я не відчуваю себе щасливою, а вся причина в моєму чоловікові

Вже 3 роки тому я познайомилася зі своїм чоловіком Олегом.

Якраз тоді була літня пора і я з подругою вирішила ввечері прогулятися, відпочити. Тоді ми з ним познайомилися.

Олег дуже гарно доглядав за мною: купував гарні квіти, водив мене в ресторани та кафе, дарував подарунки, намагався приділяти мені дуже багато уваги.

А через пів року Олег вже покликав мене заміж. Він був з досить таки заможної сім’ї, мав вже свою власну квартиру, був непоганою людиною.

Весілля у нас було шикарним, на яке Олег запросив мало не всіх моїх та своїх родичів.

Я чудово пам’ятаю ті дні, як моя рідня з заздрістю дивилися на мене, а я була така щаслива та радісна, що намагалася не помічати усіх цих заздрісних поглядів.

У весільну подорож ми поїхали за кордон. Тоді я вперше побувала за межами України. У мене було дуже багато гарних вражень, я ніколи й мріяти про таке життя не могла.

Олег завжди говорив, що він дуже добре заробляє, тому мені зовсім не потрібно влаштовуватися на роботу і працювати за малу зарплату, грошей нам вистачить цілком. А я маю займатися добре хатніми справами, він дуже цінує це у дружині.

Після весілля ми лише раз сходили до ресторану і чоловік якось перестав взагалі мене кудись з собою брати. Перестав дарувати подарунки, носити квіти.

Мені здавалося, що він звик до мене, звик до буденного сімейного життя і став все менше часу присвячувати мені і моїм інтересам.

Олег з ранку до ночі був на роботі, вдома лише вечеряв і лягав відпочивати.

А я з ранку до вечора сиділа вдома: прибирала, прала, готувала. Але для кого не розуміла. Кому це все було потрібно? Для кого я старалася?

Олег рідко все ж таки мені щось дарував: якусь сукню, туфлі, але одягти мені це було зовсім нікуди, у мене не було подруг та друзів. А до своїх рідних та близьких я не ходила. Чоловік постійно говорив, щоб без нього я їх не відвідувала, а сам не мав часу туди їздити, та й особливого бажання бачитися з моєю ріднею у нього теж ніколи не було.

Дійшло до того, що Олег мені став складати список роботи, яку я маю зробити за день, він не любив, коли я просто так сиділа вдома, без діла.

Якось я наважилася на розмову з Олегом, сказала чоловікові, що втомлююся дуже вдома, хочу трохи радості і активного відпочинку. Але чоловік не розуміє, чому я жаліюся, адже весь час сиджу вдома, на роботу не ходжу і нарікати мені немає на що. Олег, виходить, зовсім не розуміє мене, а я не знаю, як далі бути. Зовсім не про таке сімейне життя я мріяла. У нас є гроші, живемо в достатку, але щасливою я себе зовсім не відчуваю.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page