Оскільки відносини з мамою у мене не складалися, рано пішла з дому. Мама завжди була чимось не задоволена, звинувачувала мене у всьому, в чому тільки можна.
Ми жили в одному селі, але я постійно була у бабусі з дідусем. Спочатку мама жила з батьком, але потім вона з ним розлучилася, їй здавалося, що у нього є інша. А він просто залишався переночувати у друзів, щоб хоч добу відпочити від сімейних негараздів.
Довгий час мама жила одна в нашому будинку, тато після розлучення виїхав в іншу область. Я відразу після школи поїхала в місто вчитися. До бабусі з дідом намагалася приїжджати при першій можливості. Вони на мене не ображалися, що я довго до них не приїжджала. Мобільних телефонів в той час не було і тому ми писали листи один одному.
25 липня у дідуся був день народження, йому виповнилося 78 років. Я спеціально взяла відпустку за свій рахунок, щоб поїхати в село до рідних. Та й за мамою сильно скучила, хоч ми і не ладнали з нею. 23 числа я поїхала в село. Бабуся мене побачила у вікно, як я заходжу в хвіртку – аж босоніж вибігла мене обнімати.
Увечері до нас приїхала тітка, яка жила неподалік від моєї мами, і я попросила її щоб, вона передала мамі, що я хочу з нею просто поговорити. А вона мені сказала, що мама вже рік, як не живе в селі, вийшла заміж і поїхала в місто. Місто було всього в 30 хвилинах їзди від нашого села. Вона сказала, що вранці поїде у справах і заїде до них.
25 липня мама зі своїм чоловіком приїхали вітати дідуся. Для нас усіх це був великий сюрприз. Я познайомилася з Володимиром, він був молодший від мами на 9 років, на той момент мамі було 43 роки. Увечері, коли всіх гостей проводили ми поговорили з нею по душам. Я навіть не очікувала, що наша розмова затягнеться так на довго. Я була рада за маму, що вона нарешті знайшла жіноче щастя, а ще вона сказала, що у них скоро народиться маленький.
В розмові мама сказала, що Володимир хоче забрати дідуся з бабусею до себе в місто, а будинок продати. Тому що їм потрібен догляд. Я тоді зраділа, що мама зможе допомагати бабусі з дідусем та й їм буде легше. Через два дні я поїхала додому.
Мама почала писати мені листи, писала, що у них все дуже добре. Але якось до мене прийшов і інший лист, від тітки. Вона мені написала, що їй стало відомо, що в планах маминого чоловіка є продати бабусин будинок і гроші забрати собі. Про стареньких, звичайно, він дбати не збирається.
У мене відразу з’явилося якесь хвилювання на душі. Я бігом побігла на вокзал, купила квиток, і вже на наступний день я була у бабусі. Я не знала, як їм з дідусем все розповісти, але бабуся випередила мене, сказала, що свій будинок вона переписала на мене і вручила мені документи.
Я з спокійною душею повернулася додому. А через кілька днів прийшов гнівний лист від матері, де вона мені повідомляла, що через мене Володимир кинув її і тепер мій братик буде рости без батька. Щось пояснювати мамі не було сенсу, вона і так не повірила б мені.
Володимир вигнав її з своєї квартири і вона з сином знову повернулася в село. Через кілька місяців мама сама прийшла до бабусі з дідусем і запропонувала жити разом. Свій будинок вона продала. Та й мені було спокійніше, що вони під наглядом.
Фото ілюстративне – zelenyjmir.
